Цюпак І. Г.

Індивідуальна свобода як єдиний фундамент суспільних цінностей в працях Ж.-П. Сартра

Випускниця НТУУ «Київський політехнічний інститут»

 Проведено аналіз концепції індивідуальної свободи як фундаменту суспільних цінностей в працях Ж.-П. Сартра.

Ключові слова: свобода; вибір; цінності; мораль; совість; абсолютність; відносність; детермінізм.

The analysis of the concept of individual freedom as the foundation of social values ​​in the works J.-P. Sartre.

Keywords: freedom; choice; values; morality; conscience; absolute; relative; determinism.

Філософія свободи Ж.-П. Сартра трагедійна. За автором, свобода є явищем абсолютним і водночас суперечливим. Адже абсолютна свобода «пожирає сама себе»! Вона встановлює норми життя, які сама ж повинна подолати, вона детермінує себе і водночас не визнає будь-якої детермінації, обмежує себе кордонами і водночас руйнує їх.[2, 209] Тому Сартр визначив смерть як єдиний вихід, що може здолати зазначену суперечність.

Концепція свободи волі особистості автора полягає в тому, що людина є тим, ким намагається бути, сама визначає своє майбутнє, проектує долю. Тобто сутність людини -  це задум, проект, майбутнє. А речі, що оточують особистість, не мають на неї впливу і не визначають її майбутнє. Своє життя людина будує завдяки відповідному ставленню до речей, що їй зустрічаються, і може бути тим, ким захоче тому, що немає таких умов, які б завадили їй зробити вибір. Проте тут можна зауважити про абсолютність свободи, адже буття людини не є незалежним від речей навколо неї. Особистість, її внутрішній світ не можуть існувати поза конкретною системою суспільних відносин, способу життя, ситуації. Особистість існує в світі, де функціонують подібні їй істоти, її оточує суспільство, традиції, культура, цінності, її ж історія. Тому людина не вільна у виборі об'єктивних умов життя, які незалежно від неї, здійснюють на вплив на особистість. Тому свобода не є абсолютною, а є відносним явищем, і є поряд з необхідністю.

Вибір, що є основою свободи, грунтується на розумі, реалізується через діяльність, що долає необхідність і розвивається на її засадах.[2, 213] Вибором просякнуте все наше життя, проблема вибору розпочинається з дитинства і супроводжує людину протягом всього часу. Вибір є різний: матерільний, соціальний, побутовий. Але вибір духовниних цінностей є найскладнішим і найбільш відповідальним тому, що в житті людина керується своєю духовністю. Ві є суперечливим, бо духовність не мє чітко визначених меж та включає мрії, віру, фантазії, реальні духовні засади. Але завжди можна обрати один з двох протилежних варіантів – добра і зла, правди і брехні, прекрасного і потворного.

Вибір. Чи може його хтось обмежити чи заборонити? Чия це може бути компетенція? Дані питання є проблемою свободи совісті, свободи вибору цінностей.

Вибір системи цінностей не має детермінуючих чинників.[3, 61] Індивід живе і функціонує в суспільстві, де поряд з ним існують, діють, народжують дітей інші особистості, які теж обирають ті чи інші духовні цінності. Нерідко воля різних людей натикається на суперечності, одна свобода вимагає реалізації лише через підкорення іншої. Для вирішення та упередження подібних ситуацій людство винайшло мораль, яка підказує людині варінт вибору тих чи інших цінностей і відповідної поведінки, які є доречним для відповідних життєвих ситуацій, адже основою моралі є совість.

Совість є не що інше як моральне почуття, в якому виявляється самооцінка особою відповідності її дій прийнятим у суспільстві і перетвореним у переконання нормам моральності.[2, 213]  Людина, відступаючи, забуваючи про совість втрачає свою суспільну значущість, що зумовлює помилковий вибір, проте «муки совітсті» зможуть повернути людину до людяності.

Сартр, описуючи ситуацію вибору, говорить про можливіть існування таких варінтів, при обранні кожного з яких можна сказати «зроблено по совісті». Тобто, одної совісті не завжди вистачає у виборі шляхів діяльності, тому необхідно брати до уваги ще й життєвий досвід, етнічні особливості, вік, рішучість, волю і т.д.

Гуманітране виховання особистості, формування людяності, совістності з дитинства є одними з найфундаментальніших чинників, що зумовлюють свободу вибоу цінностей, допомагають обрати вірний варіант. Обставини та речі, що є навколо індивіда, формують його так само, як людина обставини та речі.

Протистояння особистості та середовища навколо неї позначається у філософії як «відчуження», тобто процес перетворення діяльності людини та її результатів в самостійну силу, яка панує над нею і навіть ворожа їй. Подолання даного процесу є прямим шляхом дл свободи та розвитку особистості.

Література

1. Аболіна Т. Г., Єрмоленко А. М., Киселева О. О., Малахов В. А. Етичні норми і цінності: проблеми обгрунтування. – К., 1997. – 112 с.
2. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соцільна філософія. Курс лекцій // Видавництво «Генеза». – К., 1996. – 369 с.
3. Сартр Ж.-П. "Человек есть свобода" // Кн.: Кутасова Н. Н. Антифилософия "Новой философии". – М., 1984. – 55-68 с.
4. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо // Видавництво «Основи».– К., 2001. – 854 с.
5. Ціннісні орієнтації в організації як фактор перспективного розвитку фірми / Цюпак І. Г. // Матеріали міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції 9-10 грудня 2010 р. Ч.2. – Тернопіль: Крок, 2010. – 370 с. – 282-284 с.