Черепєхіна О.А.
СУБМОДЕЛЬ ПСИХОЛОГА-ПРОФЕСІОНАЛА У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ПСИХОЛОГІЇ
Класичний приватний університет
The article presents issues of model development psychologist-professinal to optimize the formation of professional psychologists in the future at the university.
Keywords: preparation of psychologist in Institute of higher, model of psychologist-professional, psychologist, professionalism.
В работе раскрываются вопросы разработки модели психолога-профессинала с целью оптимизации формирования профессионализма у будущих психологов в ВУЗе.
Ключевые слова: подготовка психолога в ВУЗе, модель психолога-профессионала, психолог, профессионализм, формирование профессионализма.
Сучасному соціуму з притаманною йому динамічністю та наявністю кризових явищ вкрай не вистачає психолога-професіонала. При цьому мова йдеться не про дипломованого фахівця, а саме про висококваліфікованого конкурентоздатного ПРОФЕСІОНАЛА. Осибистісно-орієнтований підхід та продовження тенденції на гуманізацію освіти визначають необхідність пошуку шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців з психології.
Професійне становлення психолога – це цілісний процес, що динамічно розгортається в часі, від формування професійних намірів до повної реалізації себе в діяльності. Основною суперечністю професійного становлення майбутнього психолога є суперечність між властивостями особистості, що склалися, і об'єктивними вимогами діяльності, значення якої полягає в тому, що вона обумовлює подальший його розвиток. Реалізуючи себе у професійній діяльності, особистість психолога поступово змінюється, що приводить до перебудови мотивів провідної діяльності, формування нових властивостей.
Ефективність освітнього процесу ВНЗ може розглядатися як відповідність або не відповідність якомусь ідеалу, на який орієнтуються всі учасники освітнього процесу. З одного боку, цей ідеал можна назвати як «модель випускника вищого навчального закладу», якісні характеристики його знань, умінь і навичок закріплені Держстандартом. З іншого боку, ВНЗ в рамках освітнього процесу, забезпечує не тільки відповідну професійну підготовку, але і веде різносторонню наукову і виховну роботу. Таким чином, на нашу думку, мету вишів не можна зводити тільки до «виробництва моделі фахівця», мова має йтися про комплексну підготовку фахівця з психології вищої кваліфікації, відповідного певній професійній нормі, що в умовах суспільних змін трансформується: втрачається або зазнає корінні зміни суспільний ідеал, що веде до оновлення ідеального типу психолога-професіонала як орієнтиру для загального наслідування; переглядаються нормативи життєдіяльності людей, що визначає нові умови і механізми професійного росту, становлення нових психологів - професіоналів [1].
З цього виходить, що головна мета вищої психологічної освіти – розвиток особистості майбутнього професіонала відповідно до моделі фахівця-психолога, чому покликана сприяти концепція професійної підготовки, основними напрямами реалізації якої є виявлення механізмів перетворення індивіда в професіонала як в цілому, так і стосовно окремих стадій його професійного становлення; розробка ефективних методів взаємодії, управління, співпраці і супроводу людини в процесі професійної соціалізації; забезпечення єдності і спадкоємності методів формування професіонала і його супроводу на різних етапах професійного шляху.
Література:
1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.