Маліков О.Л.

Особливості впровадження міжпредметних зв'язків в навчанні студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

ВСП НАУ Слов’янський коледж Національного авіаційного університету

Ця стаття присвячена особливостям впровадження міжпредметних зв'язків в навчанні студентів вищих навчальних закладів першого – другого рівнів акредитації  для молодших спеціалістів в галузі автомобільного транспорту.

Ключові слова: впровадження міжпредметних зв'язків, навчальний процес, молодші спеціалісти в галузі автомобільного транспорту.

The real article is sanctified to the features of introduction of intersubject connections in the studies of students of higher educational establishments first - second levels of accreditation  for junior specialists in industry of motor transport 

Key words: introduction of intersubject connections, educational process, junior specialists is in industry of motor transport.

Міжпредметні зв'язки при навчанні є конкретним виразом інтеграційних процесів, що відбуваються сьогодні в науці і в житті суспільства. Ці зв'язки відіграють важливу роль у підвищенні практичної та науково-теоретичної підготовки студентів, суттєвою особливістю якої є оволодіння студентами узагальненим характером пізнавальної діяльності. В процесі навчання студенти оволодівають значною кількістю навчальних дисциплін, що формують різні знання та вміння, і повинні сприйматися як єдиний взаємопов’язаний процес .

Але не всі студенти можуть встановити чіткі взаємозв’язки з різних предметів. Тому для формування системного засвоєння знань , умінь і навичок у майбутнього фахівця доцільною є впровадження міжпредметних зв’язків. Осмислення цих зв’язків дозволяє забезпечити міцність знань, умінь і навичок, зосереджує їх увагу на головному, виявляє і усуває прогалини в знаннях, систематизує і узагальнює знання, уміння і навички.

Необхідність міжпредметних зв’язків обґрунтовується дидактичними принципами навчання. Згідно принципу міцності засвоєння знань можна стверджувати, що формування вмінь і навичок у студентів буде краще відбуватися при добре діючих міжпредметних зв’язках.

В процесі впровадження міжпредметних зв’язків у студентів активізується увага, розвивається логічне мислення, розширяється загальний політехнічний кругозір, росте зацікавленість та інтерес до дисциплін, що вивчаються в навчальному закладі. Також міжпредметні зв’язки сприяють реалізації таких функцій навчання як: освітня, розвиваюча та виховна. Ці функції навчання здійснюються у тісному взаємозв’язку та взаємно доповнюють один одного. Взаємозв’язок та єдність функцій навчання є результат цілеспрямованого навчального процесу навчально-виховної системи.  Міжпредметні зв’язки визначають спрямованість всіх компонентів процесу навчання (його завдання, форм, змісту, методів, засобів, отриманих результатів тощо) на вирішення завдань формування системи знань про природу і техніку, суспільство і працю, світогляд і соціальна особистість майбутнього молодшого спеціаліста в галузі автомобільного транспорту.

Аналіз розвитку міжпредметних зв'язків у педагогами України та інших держав світу виділяє обумовлені методологією наступні вимоги до їх впровадження в навчальний процес:

v міжпредметні зв'язки спрямовуються на досягнення всебічного

розвитку особистості студента в умовах системи предметного

навчання і сприяє посиленню взаємозв'язку утворення, розвитку і виховання соціальної особистості студента;

v міжпредметні зв'язки необхідно впроваджувати  на всіх курсах навчання, в навчальний процес ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, використовуючи принципи науковості, систематичності навчання та зв'язку його з майбутньою працею на виробництві;

v систематичне використання міжпредметних зв'язків дає можливість широко використовувати дидактичний матеріал та засоби наочності однієї навчальної дисципліни з її плакатами і таблицями, навчальними стендами, підручниками і посібниками, демонстраційними приладами, навчальними комп’ютерними програмами, навчальними демонстраційними роликами і фільмами тощо, при вивченні інших дисциплін згідно навчального плану.

Сучасні автомобілі – складні технічні системи, які потребують постійного технічного огляду в процесі експлуатації та ремонту. Тут справа не тільки в економічній доцільності використання автотранспортного засобу, а й в додержанні правил безпеки при його використанні. Тому вимоги до професійної діяльності майбутнього фахівця – молодшого спеціаліста в галузі автомобільного транспорту досить високі. На виробництві потрібно вирішувати цілий ряд технічних завдань, кожному з яких відповідає система знань та умінь. Крім того, існують вимоги до властивостей і якостей випускника як соціальної особистості, адже на виробництві вирішуються не тільки суто виробничі питання, а й питання етики, психології, соціальні тощо.

З метою забезпечення в майбутньому нашим випускникам здатності вирішувати технічні, економічні, соціальні, етичні та психологічні проблеми, що можуть мати місце на автотранспортному підприємстві, спільно з іншими цикловими комісіями коледжу, було розглянуто питання про тісний міжпредметний  зв’язок між всіма дисциплінами, що входять в перелік обов’язкових, при підготовці молодших спеціалістів зі спеціальності  5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів».

Дотримання певних вимог при встановленні міжпредметних взаємозв'язків у процесі вивчення всіх дисциплін у ВНЗ І-II рівнів акредитації є однією з необхідних умов, що забезпечує та визначає характер міжпредметних взаємозв'язків та їх зміст, чіткіше планування таких міжпредметних зв'язків тощо. При організації навчального процесу необхідно враховувати наступні вимоги:

v взаємозв'язки дисциплін повинні систематично здійснюватися і використовуватися на всіх без винятку етапах навчального процесу

(при вивченні нової навчальної інформації, при виконанні практичних і лабораторних робіт, при виконанні завдань для самостійної роботи, при проведенні контролю знань, умінь і навичок тощо);

v під час реалізації міжпредметних взаємозв'язків всі дисципліни мають зберігати свій відповідний науковий рівень, свою відносну самостійність, свою логічну структуру дисципліни та послідовність при вивченні навчального матеріалу;

v взаємозв'язки різних дисциплін повинні забезпечувати інтенсивний обмін та всебічне  вивчення навчальної інформації, формування єдиної наукової картини світу та фахових знань, умінь і навичок студентів;

v навчальна інформація, що засвоєна під час вивчення одних дисциплін,

не повинна повторюватися та дублюватися, а повинна широко використовуватися в мотивації навчальної діяльності студентів, актуалізації опорних знань, умінь і навичок, моделювання процесів, з'ясування та обґрунтування сутності явищ;

v під час використання навчальної інформації з інших дисциплін необхідно дотримуватись єдності у існуючих наукових поняттях, визначеннях, трактуванні існуючих законів, теорій і положень,  застосовувати аналогічну систему позначень різних величин та одиниць вимірювання тощо.

Конкретизація використання існуючих міжпредметних зв'язків в процесі навчання  досягається за наявності планування кожного заняття (поурочного планування). План заняття (поурочний план) показує, коли та на якому етапі заняття, та якими способами включаються знання з інших дисциплін в вивчення нового або закріплення навчального матеріалу. Особливо необхідна кропітка розробка узагальнюючого заняття з міжпредметними зв'язками.    Позитивними сторонами даного виду планування є:

v формулювання цілі та завдання заняття з урахуванням міжпредметних зв'язків;

v формулювання таких конкретних питань до студентів, що потребують відображення та застосування отриманих раніше знань;

v наявність висновку про світогляд;

v включення в домашнє завдання питань міжпредметних зв'язків.

Міжпредметні зв'язки можуть впроваджуватися на навчальних заняттях в вигляді фрагментів, або окремих етапів заняття, на якому вирішується визначена пізнавальна задача,що потребує використання знань з інших дисциплін. Використання міжпредметних зв'язків на протязі всього навчального заняття також є можливим. В той же час використання міжпредметних зв’язків не може і не повинно бути самоціллю заняття, а лише допомогою в вирішенні поставлених задач на занятті.

Література:

1. Андрущенко В. Освіта – XXI століття // Рідна школа. –2004. - № 2.–с.3-5.

2. Берман В. В. Загальні принципи міжпредметних зв’язків і дидактичні умови їх реалізації в школі і вузі./Збірник наукових праць. – Серія: Педагогічні науки . – Херсон 2002. Вип. 27. – с.10 -13.

3. Музальов О. Засоби ,методи , форми використання міжпредметних зв’язків  у навчальному процесі./Сучасне українське виховання. – Львів: «Основа» 1997. - с.151-158.

4. Стешенко В.В. Етапи розвитку проблеми міжпредметних зв’язків. – Збірник наукових праць: Актуальні проблеми інженерної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах інжен.-пед. профілю. – Харків: УІПА 2001. – С.125-127.

5. Стешенко В.В. Теоретические основы реализации межпредметных связей в учебном процессе. – Славянск, Изд-во СГПИ, 1995. – 118с.