Башнянин Г.І., Третяк Г.С., Хом’як М.С.

Номінальна і реальна ефективність дерегуляції макроекономічних систем

Львівська комерційна академія

Визначено номінальну та реальну ефективність дерегуляції макросистем. Запроваджено різні її коефіцієнти для оцінки доцільності дерегуляції.

Ключові слова: дерегуляція, макроекономічна система, еластичність.

Nominal and real effectiveness of macroeconomic system deregulation is defined. Its different ratios are introduced to evaluate whether deregulation is reasonable.

Key words: deregulation, macroeconomic system, elasticity.

Формування в Україні змішаної економічної системи зумовило послаблення централізованого регулювання і посилення дерегуляції економічних процесів. Тому, особливої актуальності набуває потреба наукового аналізу ефективності дерегуляції економічних процесів з суто метрологічних позицій, тобто з позицій виявлення прийомів і методів визначення характеру, типу, виду і загального рівня впливу процесів дерегуляції на економічну ефективність функціонування економічних систем. Становлення та розвиток теорії дерегуляції економічних систем може відбуватися у двох напрямах – загальному і спеціальному. У першому формується загальна, а в другому – спеціальна дерегуляційна теорія. Своєю чергою спеціальна дерегуляційна теорія може виступати як макроекономічна і мікроекономічна. Основним предметом вивчення в макроекономічній дерегуляційній теорії є виявлення характеру і ступеня впливу дерегуляції на ефективність функціонування національної макроекономічної системи.

Аналізуючи економічні ефекти дерегуляції тих чи інших економічних систем, треба виділити реальний і номінальний їх вплив і відповідно визначити величину цього впливу. Номінально (на даний момент часу і разом з дією інших факторів) вплив дерегуляції на сучасну національну макроекономічну систему є тільки негативним: тотальна дерегуляція призвела як до зменшення обсягів виробництва, так і до зростання рівня економічних витрат, хоча саме в економічних витратах повинен полягати її позитивний вплив. Однак цей негативний економічний ефект дерегуляції є не стільки власне ефектом дерегуляції, скільки ефектом детенсифікації економічних процесів. Інакше кажучи, процеси детенсифікації посилюють негативний економічний ефект дерегулювання і створюють ілюзію, що ці процеси на функціонування економіки позитивно не впливають.

Однак реально дерегуляція економічних процесів може впливати на функціонування певної економічної системи чи національної макроекономічної системи загалом як позитивно, так і негативно. Позитивно вона впливає лише до певного рівня свого розвитку, після чого цей вплив спочатку стає нульовим, а потім негативним. Завдання економічної теорії полягає саме в тому, щоб виявити, в якому діапазоні дерегуляція має позитивний вплив, позитивні економічні ефекти, а в якому – негативний.

На нашу думку, ця дія процесів дерегулювання на макроекономічну систему і її реальну ефективність залежить насамперед від обсягів дерегуляції. За нашими орієнтовними оцінками, реальна дерегулятивна еластичність національної економіки в період 1991-2000 рр. є від’ємною і меншою від одиниці, що свідчить про неефективність подальшого поглиблення процесів дерегуляції національної економіки. При помірній дерегуляції величина економічних витрат знижується, а результативність помітно зростає. В діапазоні такої помірної дерегуляції дерегуляційна еластичність ефективності є позитивною, а в окремих випадках – більшою від одиниці. При значній дерегуляції (нормальній дерегуляції) дерегуляційна еластичність ефективності стає нульовою, тобто така значна дерегуляція вже не володіє ні позитивними, ні негативними економічними ефектами. За дуже значної дерегуляції (гіпердерегуляції) її негативні економічні ефекти посилюються, а дерегулююча еластичність ефективності стає від’ємною.

Ми розглядаємо варіант чистої екстенсифікації, тобто таку економічну ситуацію і такі економічні умови, за яких усі економічні ресурси використовуються лише екстенсивно. У даному випадку залежність між ступенем дерегуляції і рівнем ефективності функціонування макроекономічних систем ми розглядаємо в умовах чистої (абсолютної, досконалої, всебічної, повної, завершеної) екстенсифікації. Обумовлено це тим, що чиста екстенсифікація створює такі економічні умови, в яких результати номінального виміру впливу (тобто виміру впливу не тільки дерегуляції, але й усіх інших економічних факторів) процесу дерегуляції на економічну ефективність співпадають з результатами виміру її (дерегуляції) реального впливу. Тобто лише в умовах чистої екстенсифікації, коли жоден з ресурсів не використовується ні інтенсивно, ні детенсивно, номінальний вимір впливу процесів дерегуляції на рівень економічної ефективності точно відображає їх реальний вимір. Умови чистої екстенсифікації дають нам можливість елімінувати вплив усіх інших факторів на даний економічний параметр і виявити в чистому вигляді ступінь впливу тільки процесів дерегуляції.

У процесі вивчення впливу дерегуляції на ефективність функціонування тієї чи іншої макроекономічної системи, найважливішою є проблема виявлення тієї критичної точки, за межами якої процеси дерегуляції мають уже негативний вплив на економічну систему. У нашому випадку – це рівень нормальної чи збалансовуючої дерегуляції, за яким будь-яке поглиблення процесів дерегуляції вже супроводжується негативними економічними ефектами. Варто зазначити, що нормальний рівень дерегуляції в кожній галузі є різним і визначається він багатьма факторами. За нашими орієнтовними оцінками він у кооперативному секторі економіки є значно нижчим, ніж в інших секторах національної мікроекономічної системи. Це означає, що дерегуляція кооперативного сектору економіки не повинна так далеко заходити, як в інших секторах перехідної національної макроекономічної системи. Вона значно швидше проявляє свої негативні економічні ефекти, ніж у некооперативному секторі вітчизняної економіки. Цей емпіричний факт є настільки очевидним, що не потребує ніяких додаткових аргументів.

Отже, у процесі дослідження характеру впливу дерегуляції на ефективність функціонування національної макроекономічної системи слід розрізняти два способи його виміру – номінальну і реальну ефективність дерегуляції макроекономічного порядку. При визначенні першої до уваги беруться всі фактори, що впливають на зміну рівня ефективності функціонування національної макроекономічної системи, а другої – лише вплив фактора дерегуляції як такого. Щоб реально виявити вплив дерегуляції на ефективність функціонування національної економіки, потрібно цей вплив досліджувати в умовах чистої екстенсифікації. За таких умов номінальна і реальна дерегуляційна ефективність між собою співпадають. Коли ж національна економічна система розвивається детенсивно чи інтенсивно, тоді номінальна і реальна дерегуляційна ефективність не співпадатимуть. Утім, на характер співвідношення між номінальною і реальною дерегуляційною ефективністю впливає також масштабна еластичність дерегуляційної ефективності, яка відображає зв’язок між масштабами дерегуляції і величиною дерегуляційного ефекту. За незначних масштабів дерегуляції національної економіки масштабна еластичність дерегуляційної ефективності є позитивною і зростаючою, за нормального рівня дерегуляції позитивні і негативні ефекти починають зрівноважуватись, а тому відповідну дерегуляцію ми кваліфікуємо як нормальну чи зрівноважуючу. За її умов економічна ефективність національної економіки є стабільною і не зростає. Коли ж дерегуляція є гіперзначною, тоді економічна ефективність національної економіки починає знижуватися, а відповідна дерегуляційна еластичність є від’ємною.