Фоменко А.Р.
ДЕТЕРМІНІЗАЦІЯ ЯК ОЗНАКА СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ
Київський національний лінгвістичний університет
Анотація: стаття присвячена процесам детермінізації, які мають місце в сучасній китайській мові. За умов швидкого розвитку економіки мова не встигає винаходити нові слова задля наявних економічних, технічних тощо реалій.
Ключові слова: термін, ієрогліф, детермінізація
Abstract: the article is devoted to the processes of determization, which take place in the modern Chinese language. In the conditions of rapid economy development, the language does not have time to create new words for the existing economic, technical and т.д. things.
Key words: the term, the character, determization
Термін будь-якої галузі знання виражає спеціальне професійне поняття (наукове, технічне, соціально-культурне), якщо він використовується в умовах спеціальної професійної комунікації: в письмових текстах або розмові спеціалістів. Функціонуючи в художніх творах або в умовах повсякденного спілкування, термін має повсякденне або загальне тлумачення.
Термінології мають велику історію, але поняття термін сформувалось в науці лише на початку XX ст. Сучасний стан науки пропонує таке визначення терміна та термінології:
Термін - слово, або словосполучення, яке має спеціальне значення, виражає та формує професійне поняття та застосовується в процесі ознайомлення та засвоєння наукових та професійно-технічних об’єктів та відносин між ними. Слово-термін - це завжди результат та знаряддя професійного мислення та спеціально-професійного спілкування.
Термінологія - співвіднесена з професійною сферою діяльності сукупність термінів, пов’язаних один з одним на розумовому, лексико- семантичному, словотворчому та граматичному рівнях.
Лінгвістичне вивчення термінів довгий час здійснювалось в рамках лексикології. В науці існувала думка про обов’язкову однозначність термінів, їх состемність, впорядкованість, до термінів ставились вимоги краткості, обовязкового дефінірування.
Науково-технічна революція привела до активізації інформаційно- комунікативних процесів, результатом яких став кількісний приріст термінів в різних галузях знань, активне проникнення їх в загальнонародну мову.Ці процеси здобули назву “термінологічного вибуху”. У відношенні до сфер професійної діяльності людини розрізняються такі групи термінів:
-
Терміни науки
-
Терміни техніки та виробництва
-
Терміни керування
-
Терміни культури та спорту
Сьогодні китайська мова стає більш популярною як за вживанням під час переговорного процесу, так і як предмет наукового пізнання. В Україні збільшується кількість вишів та загальноосвітніх навчальних закладів, де вивчається китайська мова. Ділова китайська мова, на відміну від російської, англійської, німецької тощо, відрізняється максимальним наближенням до «звичайної», побутової мови. Також характерним для цієї мови є незначна кількість технічних, економічних, екологічних термінів, які позначають некитайські реалії. Це обумовлено специфікою китайської мови, зокрема, писемності: лише звукової форми слова недостатньо задля того, щоб слово увійшло до загального вживання. Треба ще підібрати ієрогліфи, які б, з одного боку, мали зміст, який відповідає ідеї слова, а з іншого – зберегти звучання термінів, які, здебільшого, належать до інтернаціональних слів.
Також, мала кількість загальновживаних термінів також пояснюється великою кількістю діалектів, місцевих говорів тощо. Тому певна економічна, соціальна та інше реалія може мати різні назви в різних частинах КНР.
Основним видом перекладу термінів з іноземної мови на китайську є описовий переклад, який слідує за узагальнюючим поняттям. Наприклад: кронштейн – цвях для стіни (узагальнююче поняття) у формі гачка, на який можна повісити щось важке (опис). Також, в практичній діяльності перекладач в ході переговорів має дізнатися, який саме термін для певної реалії використовується в цій місцевості.
Література:
- Гу Хунфей. Лингвистические основы устного двустороннего перевода: русский-китайский – М.. 2002
- Калашник Л.С. Методичні рекомендації з курсу «Теорія та практика перекладу (китайська мова)» - Х., 2007
- Прядохин М.Г. Прядохина Л.И. Краткий словарь трудностей китайского языка – М., 2002
- Шичко В.Ф. Перевод с китайского языка. – М., 2004