УДК 665.666.42

Ясиновенко О.М., Лялін В.В.

Розробка безперервного способу окисного знесірення нафтопродуктів 

Одеський національний політехнічний університет

Исследован метод непрерывного  окислительного обессеривания дизельного топлива от органических соединений серы пероксидом водорода в пенно-эмульсионном режиме. Установлены оптимальные условия проведения процесса. Предложена схема процесса окислительного обессеривания.

Investigated method of oxidative desulfurization of diesel fuel from organic sulfur containing compounds with hydrogen peroxide in foam-emulsion regime. Set the optimal process conditions. Proposed optimal scheme for the oxidation process.

Ключевые слова: Окислительное обессеривание; абсорбция; пенно-эмульсионный режим, дизельное топливо.

Сучасний світовий ринок висуває жорсткі вимоги до якості дизельних палив, особливо до вмісту в них сірки. У світі щорічно разом з нафтопродуктами спалюється близько 4∙10^-7 т сірки. У перерахунку на продукти згорання це складає приблизно 8∙10^-7 т діоксиду сірки або 1,2∙10^-7 т сірчаної кислоти і призводить до випадання «кислотних дощів» і зростання захворювань населення [1].

У зв'язку із цим у Європі прийняті норми граничної токсичності відпрацьованих газів і у відповідності зі стандартами Євро-4 і Євро-5 максимальний вміст сірки в дизельному паливі з 2009 р. становить 50 мкг/кг і 10 мкг/кг відповідно. На цей час на Україні діє стандарт ДСТУ 4840:2007, згідно якого вміст сірки в дизельному паливі не повинен перевищувати 50 мкг/кг.

Найпоширенішим методом видалення сполук сірки з нафтових дистилятів

є процес очищення за допомогою гідрогенізації, який разом із відомими

безперечними перевагами має ряд істотних недоліків:

−  використання дорогих каталізаторів і водню;

− обов'язкове включення в технологічну схему блоків очищення вуглеводневого і воденьвмісного газів від сірководню;

При процесах гідрогенізацій з палива витягується до 90% сірки. Щоб довести цей показник, згідно з європейськими нормативами до 99%, будуть потрібні незрівнянно більш високі витрати водню й енергії, розробка нових каталізаторів і т.д.

Одним з альтернативних способів є окисне знесірчення нафтових дистилятів. Процеси окисного знесірчення мають ряд істотних переваг перед процесами очищення гідрогенізацією:

− порівняно низькі температура й тиск, необхідні для проведення процесу;

−  висока селективность видалення сполук сірки;

−  практично повне видалення сульфідної й тіофенової сірки;

−  відсутність необхідності у використанні водню.

Окисне знесірчення базується на безпосередній обробці нафтових фракцій оксидантом з метою окиснення органічних сполук сірки і наступному виділенні продуктів окиснення з оксидата відомими методами (адсорбцією, екстракцією, ректифікацією).

У якості окиснювачів використовують пероксид водню, органічні перкислоти, оксиди азоту й азотну кислоту, озон, молекулярний кисень.

Окиснення проводиться переважно в присутності каталізаторів: мурашиної й оцтової кислот, альдегідів, солей кобальту, силікатів молібдену й вольфраму, фосфорвольфрамової кислоти й ін [2].

Литература:

1. Большаков Г.Ф. Сераорганические соединения нефти. — Новосибирск: Наука, 1986.

2. Ляпина Н.К. Химия и физикохимия сераорганических соединений нефтяных дистиллятов. – М.: Наука, 1984.