УДК:327.2
Степанова А.В.
Пріоритети зовнішньої політики України та Румунії на Дунаї
Хмельницький національний університет
The work is devoted to defining the foreign policy priorities of Romania and Ukraine in the Lower Danube region in the context of current transformation processes.
Keywords: Ukraine, Romania, the Lower Danube; foreign policy priorities.
У роботі визначаються пріоритети зовнішньої політики Румунії та України у регіоні Нижнього Дунаю у контексті сучасних трансформаційних процесів.
Ключові слова: Україна; Румунія; Нижній Дунай; пріоритети зовнішньої політики.
У політичному житті Нижнього Дунаю наразі спостерігаються геополітичні трансформаційні процеси, особливо під впливом міжнародних проблем у відносинах України та Румунії [1].
Володіючи на Чорному морі узбережжям протяжністю 240 км і 1 тис. км дунайського берега, Румунія позиціонує себе у ЄС „головними морськими воротами на південному сході континенту”. Румунські стратеги переконані, що географічні переваги дають можливість Бухаресту відтіснити Україну і виступити гарантом безпеки транспортування в Європу каспійської нафти. Стратегія Європейського Союзу щодо Дунайського регіону є платформою регіонального діалогу, інструментом, який, якщо Румунія вміло використає, надасть їй можливість отримати значні довгострокові переваги як на національному, так і на місцевому рівнях. Таким чином, Румунія продовжуватиме захист існуючих біоекологічних парків і екосистем у дельті Дунаю. Для цього Румунія наполягатиме на постійному моніторингу екосистем і спостереженні за ситуацією в регіоні. Застосування ж нових механізмів моніторингу стану екосистеми в українській частині дельти Дунаю може негативно позначитися на будівництві ГСХ «Дунай – Чорне море», проти якого виступає Бухарест.
Не виключено, що румунська сторона намагатиметься внести до проекту стратегії положення, які будуть використані як додатковий аргумент проти його будівництва в гирлі Бистре, – застосування нових механізмів моніторингу стану екосистеми в українській частині дельти Дунаю, проведення днопоглиблювальних робіт на Сулінському, а в перспективі – на Георгіївському каналах, обґрунтовуючи свою діяльність необхідністю вдосконалення судноплавства на Дунаї та модернізації існуючих водних шляхів [2].
Зростає прагнення Румунії при сприятливих обставинах претендувати на роль регіональної держави. По-перше, в цьому зацікавлена Центральна і Західна Європа, яка розглядає Румунію як важливу ланку комунікаційного мосту в Чорномор'ї. По-друге, вперше звільнившись за останнє сторіччя від загрози відторгнення причорноморської Добруджі, через яку проходив стратегічний сухопутний коридор Російської / Радянської імперії на Стамбул, Румунія прагне посилити свою присутність на небезпечному геополітичному напрямі. Тому створення Великої Румунії на основі возз'єднання з Молдовою завжди буде знаходити прихильників серед політичної еліти країни [1].
Румунія відзначає, що Дунай має вигравати від міжнародної уваги, але для виконання своєї ролі і цілей для румунів вони повинні побудувати послідовну і сильну національну стратегію, спрямовану на забезпечення умов для постійного навігації для суден з осадкою більше 2,5 м. протягом всього року, перетягнути на себе частиною трафіку річкового судноплавства, а також створити доступ до залізничних і автомобільних інфраструктур з прямим підключенням до дунайських портів з метою стимулювання річкового транспорту; розвивати послуги в румунських портах, стимулювати розвиток румунського сильного флоту, що добре пристосований до конкуренції. Ці завдання пов’язані з умовами щодо комбінованих перевезень в порти Дунаю для навантаження або вивантаження вантажів і особливо із зростанням ролі Румунії, перетворенням її в ланку торгівлі в напрямах Північ – Південь і Схід – Захід.
Відзначається, що з геополітичної точки зору Дунай є ключовим елементом, який з'єднує Румунію з країнами Західної Європи. Цікавою є стаття міністра транспорту Румунії Б. Адріана [3]. Наведемо нижче деякі цитати з неї. „Історично існувало „два Дунаї”: один мирний і один стратегічний. Якщо перший продиктований економічними інтересами і добробутом прибережних держав, то другий є наріжним каменем геополітичних аспектів, оскільки устя Дунаю є однією з стратегічних зон на європейській мапі, Чорного моря і Карпат – тих елементів, від яких залежить життя румунської держави. Дунай є шляхом до військового, політичного і економічного проникнення, ми маємо завжди пам’ятати, наскільки важливий цей географічний елемент для Румунії і румунів. … Румунська держава і нація може грати геополітичну роль в цій частині Європи, мати велику вигоду для Румунії не тільки на регіональному рівні, але також на європейському та глобальному”.
Основними пріоритетами стратегії Румунії на Дунаї визначаються наступні [4]:
1. Забезпечення сучасного транспорту на Дунай, створення мультимодальної транспортної системи і створення інфраструктури на основі нових технологій і інтегрованих транспортних систем, управління, моніторингу та інформації.
2. Створення Дунайського регіону у Європейському енергетичному коридорі шляхом створення стійких і ефективних місцевих енергетичних ресурсів – традиційних та відновлюваних/нетрадиційного виробництва енергії за рахунок нарощування потенціалу, транспортування та зберігання, розширення доступу до мереж розподілу енергії, і за рахунок усунення явища енергетичної нестачі в регіоні.
3. Охорона навколишнього середовища, включаючи охорону навколишнього середовища у проектуванні системи та створення системи управління та контролю факторів навколишнього середовища.
4. Створення нових науково-дослідних центрів з розробки нових технологій та інновацій.
5. Розвиток туризму та природної спадщини, історико-культурної спадщини шляхом розробки програм сільського розвитку, модернізації сільського господарства і диверсифікації господарської діяльності, крім сільського господарства, використання природних ресурсів, культурної спадщини, а також підвищення якості життя шляхом забезпечення доступу до державних послуг.
6. Створення інформаційних технологій і зв’язку та їх застосування в державному секторі і приватної участі бізнес-стратегії розвитку проектів, пов’язаних із сприянням охороні навколишнього середовища, інтеграції культурних аспектів у політику й потенціал інших активів, до яких належать, здоров'я і безпеки населення.
Україна сьогодні також претендує на роль регіонального лідера, а оскільки за розміром, ресурсами і потенціалом значно перевершує Румунію, то є для Бухаресту серйозним конкурентом. Одним з найголовніших водних шляхів для перевезення транзитних вантажів у Євроазіатському просторі є панєвропейський МТК № 7. Для України при цьому створюється перспектива інтегрувати трасу внутрішнього водного шляху (р. Дніпро) до МТК №7 для перевезення імпортно-експортних вантажів з/до промислово-аграрних внутрішніх регіонів України, які знаходяться у басейнах річок Дніпро та Південний Буг.
Намір відновлення судноплавства на власній українській ділянці дельти р. Дунай продиктований як безпосередньо національними інтересами України, так і можливістю диверсифікації ризиків розвинутих держав світу стосовно функціонування конкурентноздатної альтернативи румунським каналам. Основними цілями та завданнями створення ГСХ р. Дунай – Чорне море є: отримання Україною відповідних важелів геополітичного впливу; посилення економічної та політичної безпеки держави; створення умов для модернізації та будівництва об’єктів транспортної інфраструктури по трасі ГСХ; вирішення проблем соціально-економічного характеру для деградуючих районів Одеської області.
У 2011 р. Україна здійснює функції президента в Міжнародній комісії з захисту Дунаю. Україна концентрує свою увагу на тих проектах і діяльності комісії, що дозволяють їй мати провідну роль, звертає особливу увагу на завдання, які пов’язані з послідовним і раціональним використанням природних ресурсів. Існує низка пріоритетів: впровадження інтегрованого плану управління басейном ріки Дунай; прийняття програми дій щодо реалізації інтегрованого Плану управління басейном ріки Тиса; активна участь МКЗД у процесі підготовки і потім реалізації заходів Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону з урахуванням інтересів і думок усіх країн дунайського басейну, особливо країн, що не входять до складу ЄС; підготовка Плану управління суббасейном дельти Дунаю; досягнення належного екологічного стану дельти Дунаю, цілеспрямовано реалізуючи цілі, поставлені Європейською водною рамковою директивою [5].
У грудні 2010 р. в Одесі відбулася стартова зустріч у рамках проекту, що втілюється під егідою МКЗД й одним з основних завдань якого є сприяння в підготовці звіту «Аналіз суббасейну дельти Дунаю». Проведення цього аналізу і підготовка звіту розглядаються як безпосередній крок до розробки транскордонного тристороннього плану управління суббасейном дельти Дунаю.
Ще одна відкрита проблема, що потребує вирішення, — відсутність інтегрованого управління суббасейном рік Прут і Сирет на транскордонному рівні. Одним з основних інструментів у розв’язанні цієї проблеми також повинен стати план управління цим суббасейном. Україна зацікавлена в цьому і вже сьогодні робить конкретні кроки в напрямку розробки такого плану [6].
Література:
1. Дергачев В.А. Геополитическая трансформация украинского Причерноморья [Електронний ресурс] – Режим доступа : http://dergachev.ru/book-17/06.html
2. Коваленко Г. У дельті Дунаю [Електронний ресурс] // Атлантична панорама № 1 (26) 2010 – Режим доступа : http://www.atp.mil.gov.ua/number/26/292.htm
3. Baciu Adrian Romania and sustainable development. The state of fact and the Danube River as a key element [Електронний ресурс] // Benea Ciprian-Beniamin University of Oradea, Faculty of Economics – Режим доступа : http://www.anale.steconomiceuoradea.ro/ volume/2010/n1/001.pdf
4. Studii de strategie şi politici // (SPOS 2010) Institutul European din România [Електронний ресурс] – Режим доступа : http://www.ier.ro/documente/spos_2010/SPOS_ Sinteze.pdf
5. Майбутнє всього регіону Дунаю – за міжнародною співпрацею [Електронний ресурс] – Режим доступа : http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/52111.htm
6. Крістл Н. Українські акценти стратегії на Дунаї [Електронний ресурс] // Газета «Чорноморські новини» – Режим доступа : http://www.chornomorka.com/node/3497