УДК 341.1
Голубєва А. С., Жданов С.О.
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ
Східноукраїнський Національний Університет імені Володимира Даля
This work is about necessity of providing with a help of legal facilities guarantee of medical service of seaman and decisions of problems, which arise up in the case of necessity of medicare application onboard ship.
Keywords: medical service, ship, internationally-legal adjusting.
Ця робота про необхідність забезпечення за допомогою правових засобів гарантії медичного обслуговування моряків та вирішення проблем, які виникають при застосуванні медичної допомоги на борту судна.
Ключові слова: медичне обслуговування, судно, міжнародно-правове регулювання.
Головним завданням міжнародного права є створення правових умов для розвитку особистості і забезпечення людині гідного життя, оскільки саме власність і особистість складають поняття, з яких виходять і до яких повертаються всі юридичні визначення. З питань умов праці та соціального захисту моряків Міжнародна організація праці (МОП) прийняла 25% від загального числа прийнятих конвенцій та рекомендацій. Це обумовлено специфікою виробничої діяльності в морі, а також тим, що діяльність моряків в основному здійснюється за межами їхньої країни і тому потребує міжнародно-правового регулювання. Актуальність теми дослідження визначається необхідністю забезпечити за допомогою правових засобів гарантії медичного обслуговування моряків та вирішення проблем, які виникають у разі необхідності застосування медичної допомоги на борту судна.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що дана тема конкретно ніким повністю не розглянута. Окремі її аспекти досліджувалися Мартіном Уитфілдом [1, с.2], Соколовим М.О.
В результаті необґрунтованого скорочення чисельності екіпажів морських суден різко підвищується фізична і нервово-психічне навантаження на членів екіпажу і відповідні відхилення в стані здоров'я [2, с.58]. В умовах напруженого судноплавства такі навантаження можуть самим негативним чином позначитися на безпеці людей, судна, вантажу та навколишнього середовища, а також створює небезпечні умови праці моряків.
Основною проблемою, на мій погляд, є проблема медичного обслуговування на борту, яка обумовлена, в першу чергу, відсутністю лікарів на судні. Кожна держава-учасник забезпечує, щоб на всіх моряків на суднах, які плавають під її прапором, поширювалися належні заходи охорони їх здоров'я [3,ст. 4]. В будь-якій мірі першу допомогу може надати старший помічник капітана, який проходить короткострокові спеціальні курси і володіє мінімумом знань і навичок для надання першої медичної допомоги. По-друге, можливість отримати цю допомогу тільки по прибуттю в порт, але аж ніяк не під час морського переходу.
Де-факто медичну допомогу у відкритому морі плавсклад отримує в порядку само-взаємодопомоги. Однак нормативних документів, що регламентують питання підготовки та удосконалення осіб плавскладу по медицині, в Україні немає. На мою думку слід вживати належних заходів з метою сприяння лікуванню моряків, які страждають від будь-якої хвороби. Необхідно створити науково-методичний центр, який координував би дослідженнями з усіх аспектів медичного забезпечення морського транспорту. На жаль, такого органу в нашій країні немає. Гострі правові проблеми, незважаючи на всю їхню принциповість, носять все-таки організаційний характер, тобто легко можуть бути вирішені комплексом відносно простих адміністративних заходів. Кадровий і науковий потенціал, як передумова для їх вирішення в нашій країні є.
Література:
1. Мартин Уитфилд Заброшены и забыты // Газета «Моряк» . ̶ 01.07.2010 г. ̶ №25.
2. Соколов М.О. Функциональное состояние организма судовых специалистов в условиях рейса и его нарушений//Организация и безопасность труда плавсостава. ̶ М. ̶ 1990. ̶ С. 58-63.
3. Конвенции N 164 Международной организации труда "О здравоохранении и медицинском обслуживании моряков" . ̶ Женева. ̶ 8 октября 1987 г.