Меркулов С.Н.
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗМІНИ ОБВИНУВАЧЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
Донецький національний університет, кафедра кримінального права і процесу
В своих тезисах автор рассматривает понятие и особенности процессуального порядка изменения обвинения в уголовном судопроизводстве, предлагает собственную классификацию оснований для изменения обвинения.
In the theses an author examines a concept and features of judicial order of change of laying to the criminal trial, offers own classification of grounds for the change of prosecution.
Ключевые слова: изменение обвинения; первоначальное обвинение; уголовное судопроизводство; основания для изменения обвинения.
Key words: change of prosecution; primary prosecution; criminal trial; foundation for the change of prosecution.
Закон у випадку зміни обвинувачення зобов’язує слідчого винести нову постанову про притягнення як обвинуваченого (ст. 141 КПК України). Однак, як відзначають окремі автори, наявність в одній справі кількох різноманітних постанов про притягнення як обвинуваченого може дезорієнтувати обвинуваченого і суд [1].
В юридичній літературі запропоновано декілька різновидів і систем підстав зміни обвинувачення.
З.Д.Єнікеєєв пропонує наступне: зміна обвинувачення – поняття, яке є рівнозначним за обсягом із доповненням обвинувачення. Оскільки доповнення обвинувачення означає його розширення, то під зміною обвинувачення розуміється його зменшення та видозміна [2].
За думкою інших авторів, якщо доповнення обвинувачення тягне за собою зміну його змісту, то зміни, пов’язані із виправленням раніше припущеної неточності або помилки у викладенні фактичних обставин або в їх юридичній оцінки, можуть бути і не пов’язані із доповненням обвинувачення [3].
Ф.Н.Фаткуллин розділяє підстави для зміни обвинувачення на об’єктивні та суб’єктивні фактори [4].
Ми пропонуємо використовувати наступну класифікацію підстав для зміни обвинувачення:
1) зміна його змісту так, що тяжкість зостається такою же, як і раніше: а) зміна фактичної сторони обвинувачення, обставин, які ставляться за провину, при збереженні юридичного формулювання; б) зміна самої особи, яка притягується як обвинувачений.
2) Зміна обвинувачення на більш тяжке або в бік пом’якшення: а) зміна на більш тяжке обвинувачення можливе шляхом збільшення обсягу обвинувачення (його доповнення), тобто включення додаткових епізодів, складів злочинів, зміни юридичного формулювання обвинувачення за допомогою перекваліфікації діяння на більш тяжкий злочин, додання кваліфікуючих ознак; б) зміна обвинувачення в бік пом’якшення можливо шляхом зменшення обсягу обвинувачення, тобто виключення будь-яких епізодів, складів злочинів, зміни юридичного формулювання за допомогою перекваліфікації діяння на злочин менш тяжкий, виключення кваліфікуючих ознак.
На відмінність від інших класифікацій, запропонований нами поділ підстав дозволяє чітко простежити за забезпеченням права обвинуваченого на захист.
Литература:
1. Карнеева Л.М. Привлечение в качестве обвиняемого. – М.: Госюриздат., 1962. – С. 61
2. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / Под ред. ИЛ. Петрухина. – М., 2002.
3. Строгович М.С. Курс уголовного процесса. – Т. 2. – С. 81.
4. Фаткуллин Ф.Н. Изменение обвинения. – М., 1971. – С. 35-42.