Панченко А.О.

ВЗАЄМОДІЯ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ З МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ

Донецький національний університет

В роботі досліджується правова природа права Євросоюзу, взаємодія права ЄС з міжнародним правом, розглянуті питання зростаючого впливу міжнародного права на право Євросоюзу в умовах розширення участі європейських інтеграційних організацій у міжнародних відносинах.

Ключові слова: міжнародне право; право ЄС; інтеграційне угрупування

Право Євросоюзу має свої специфічні риси, які відрізняють його, як від права міжнародного, такі від права національного. У той же час воно тісно пов’язано з обома системами права, оскільки установчі договори, угоди з третіми країнами та міжнародними організаціями складають частину міжнародного права, а певні акти інститутів європейських співтовариств регулюють відносини між суб’єктами національного права країн-членів і діють поряд з актами національного права цих країн, маючи при цьому пріоритет по відношенню до таких актів. Специфіка права Євросоюзу вимагає більш детального вивчення питання щодо його взаємодії з міжнародним та  національним правом.

Дослідження правової природи права Євросоюзу неодмінно вимагає розгляду питання про його взаємодію з міжнародним публічним правом. Необхідність аналізу цієї проблеми викликана не тільки існуванням генетичного зв’язку між міжнародним публічним правом та правом європейських інтеграційних організацій, оскільки, за твердженням Суду ЄС, європейські співтовариства створили “новий міжнародний правопорядок”. Злободенність цього питання зросла після укладання Договору про створення Євросоюзу як структури, яка забезпечує координацію співпраці держав-членів у галузі внутрішньої та зовнішньої політики переважно міжнародно-правовими засобами.

Треба, однак, зазначити, що переважна більшість досліджень із правової природи права Євросоюзу фактично оминає проблему взаємодії міжнародного права та права Євросоюзу. Деякі дослідники частково торкаються цієї проблеми головним чином при вивчення питань участі європейських інтеграційних організацій та держав-членів у міжнародних договорах з метою з’ясування, яка із систем права має пріоритет.

На наш погляд, зосередження уваги лише на проблемі пріоритету тої чи іншої системи права не дає можливості не тільки дослідити питання взаємодії міжнародного права та права Євросоюзу, але й чітко визначити особливості впливу права Євросоюзу на регулювання відносини з третіми країнами.

Не може виникати ніякого сумніву, що право Євросоюзу тісно взаємодіє з міжнародним правом, між ними існує органічний зв’язок, оскільки норми міжнародного права складають основу права європейських інтеграційних організацій. Проте така взаємодія іноді супроводжується конфліктами, які породжуються кількома факторами. З одного боку, інститути європейських інтеграційних організацій і насамперед Суд ЄС роблять все можливе, щоб створити умови для автономного функціонування права Євросоюзу, мотивуючи це необхідністю створення єдиних правил для всіх суб’єктів, які діють на спільному ринку. З цією метою вони заявляють про автономію права Євросоюзу по відношенню до міжнародного права. З іншого боку, саме право Євросоюзу являє собою складну систему правових норм, частину якої складають норми міжнародного права, закріплені в установчих договорах про європейські співтовариства та Європейський Союз, угодах про приєднання нових держав до цих організацій, договорах, укладених європейськими співтовариствами з іншими суб’єктами міжнародного права, а інша його частина - це норми, закріплені в актах інститутів Євросоюзу, які суттєво відрізняються по своїй природі від актів традиційних міжнародних організацій. Це може створювати проблеми щодо відповідності положень таких актів нормам міжнародного права.

Взаємодію міжнародного права з правом Євросоюзу значною мірою визначають також такі фактори, як розподіл договірної компетенції між Європейським співтовариством та державами-членами і пов’язане з цим існування двох груп міжнародних угод, які по різному впливають на правопорядок Євросоюзу – угод, укладених співтовариствами, та таких, що укладаються державами-членами з іншими суб’єктами міжнародного права. Зокрема, є сфери регулювання зовнішніх зносин, які знаходяться у виключній компетенції ЄС завдяки передачі з боку держав-членів частини своїх повноважень Співтовариству. В інших сферах існує спільна компетенція Співтовариства та держав-членів. Нарешті, є сфери, в яких держави-члени самостійно здійснюють свої зовнішні повноваження, хоча наслідки таких дій з боку держав-членів теж можуть впливати на правопорядок Євросоюзу. Для більш повного розкриття особливостей взаємовідносин між правом Євросоюзу та міжнародним правом необхідно враховувати як положення установчих договорів про європейські інтеграційні організації, так й практику Суду ЄС з цього питання.

Таким чином, міжнародне право та право Євросоюзу тісно взаємодіють між собою. З розширенням участі європейських інтеграційних організацій у міжнародних відносинах зростає вплив міжнародного права на право Євросоюзу. Основні принципи міжнародного права, норми багатьох універсальних, багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угод Співтовариства стали складовою частиною права Євросоюзу. З поглибленням європейської інтеграції більш складним та динамічним стає рівень взаємодії між нормами права Євросоюзу та міжнародного права.

Аналіз взаємовідносин між правом Євросоюзу та міжнародним правом може сприяти не тільки кращому розумінню юридичної природи права європейських інтеграційних організацій, але й вирішенню питання про сфери і характер взаємопроникнення норм обох систем права.