УДК 631.8:633.11.633.14

Новицька Н.В., Білітюк А.П, Максимюк В.П.

 ВПЛИВ НОРМ І СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО

 Національний університет біоресурсів і природокористування України

 The results of investigations of doses, timing and types of mineral fertilizers in the growing technology of winter triticale in sod-podzolic soils of the West Polesie supeschanoy Ukraine after its predecessor peas. Chemical fertilizers provide a high field germination and productive tillering of plants, Increases in grain starch content, ash, phosphorus and potassium, increased the height settings of the stem and flag leaf blight, the number of spikelets in the ear, the grains in it.

Key words: winter triticale, yield, structure, variety, fertilization, seed quality.

В статье приведены результаты исследований доз, сроков и видов минеральных удобрений в технологии выращивания тритикале озимого на дерново-подзолистой супещаной почве Западного Полесья Украины после предшественника горох. Минеральные удобрения обеспечивали высокую полевую всхожесть и продуктивную кустистость растений, увеличивали параметры высоты стебля и колоса флагового листа, количество колосков в колосе, зерён в нём.

Ключевые слова: тритикале озимое, урожайность, структура, сорт, удобрения, качество зерна.

Тритикале, на відміну від інших сільськогосподарських культур, створено штучно. Значною мірою це обумовлено тим, що вчених і виробничників здавна приваблювала ідея поєднання в одній рослині кращих господарсько-цінних показників пшениці та жита: високий потенціал урожайності зерна і зеленої маси, посилені адаптивні властивості, вищий вміст білка і лізину в зерні та основних поживних речовин у зеленій масі.

Перший гібрид між пшеницею (Triticum ssp.) та житом (Secale ssp.) був описаний англійським ботаніком Вільсоном С.А. у 1875 році і лише у 70-х роках минулого століття були запроваджені у виробництво перші сорти тритикале. Після перших спроб вирощування в основному польських сортів Ласко і Градо посівні площі  під тритикале постійно розширюються. Сучасні тривидові гексаплоїдні тритикале, мають набагато вищий потенціал урожайності, ніж його батьківські форми. Однак, в еволюційному відношенні вони все ж пройшли лише перші етапи селекційного удосконалення. Сучасний селекційний процес з виведення нових сортів тритикале проводиться в двох основних напрямах: створення сортів зернового і кормового використання, кращі з них забезпечують врожайність на рівні 10,0 т/га зерна та 76,0-80,0 т/га зеленої маси.

Тритикале, завдяки активнішому використанню поживних речовин, має вищу толерантність до ґрунтів, здатне повніше використовувати потенціал родючості різних його типів та рекультивованих територій. До того ж, культура характеризується високою конкурентоспроможністю до бур’янів та підвищеною стійкістю проти збудників основних хвороб злаків, що дає можливість вирощувати деякі сорти без застосування пестицидів і таким чином одержувати екологічно чисту продукцію для годівлі тварин. Це підтверджується результатами багаторічних досліджень стійкості тритикале озимого до ураження хворобами – кореневими гнилями, бурою листковою іржею, септоріозом. Порівняно з іншими зерновими культурами, тритикале значно менше накопичує в продукції радіонуклідів, що розширює можливості для його вирощування в екологічно забруднених зонах  [1-3].

Мета досліджень – вивчення ефективності застосування різних норм і видів мінеральних добрив в посівах районованого для зони Полісся України озимого тритикале сорту Поліський 7 (селекції ННЦ „Інститут землеробства УААН”) та їх вплив на формування продуктивності рослин.

Умови й методика проведення досліджень. Дослідження проводили у державному дослідному господарстві „Рокині” Волинського інституту АПВ УААН на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті. Орний шар ґрунту (0-20 см) дослідних ділянок характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу –1,8 %, рН – сольової витяжки –5,21; лужногідролітичного азоту (за Корнфільдом) –16,05; рухомих форм фосфору (за Чіріковим) – 17,9; калію (за Чіріковим) –19,2 мг на 100 г грунту.

Попередник в досліді горох. Обробіток ґрунту та догляд за посівами проводили в строки, з урахуванням попередника і ґрунтово-кліматичних умов. Фосфорно-калійні добрива вносили під передпосівну культивацію у формі гранульованого суперфосфату (Р₂О₅ – 19,5 %), калійної солі (К₂О – 40) і аміачної селітри (N – 34 %), карбамід (Со(NH₂) 21 – 46,2 %), КАС – розчин аміачної селітри та карбаміду (50 х 50) та зерновий Акварін 5 (розчин), (N 18 %, Р – 18 %, К 18 % та ряд мікроелементів, зокрема, Mg – 2, Fe – 0,054, Mn – 0,04, Zn – 0,014, Cu – 0,011), Кристалон особливий зерновий (N – 18, Р – 18, К –18, М 3,5 – 2 %) за схемою, наведеною в таблиці 1.

Тритикале висівали з нормою висіву 4,5 млн. шт (229 кг/га) на глибину 3-4 см. Маса 1000 зерен становила 50 г. Облікова площа – 33 м², повторність досліду – 3 разова. Агротехніка – загальноприйнята для зони Полісся. Система захисту рослин включала хімічну боротьбу проти бур’янів навесні. У фазі кущіння посіви обробляли гербіцидом „Граділ-Плюс” – 100 г/га. Фази розвитку реєстрували, коли 75 % рослин сягали цього ступеня розвитку.

Облік густоти продуктивного стеблостою проводили перед збиранням урожаю на облікових ділянках розміром 1 м². Коефіцієнт продуктивного кущіння встановлювали за результатами аналізу пробного снопа, співвідношенням кількості продуктивних стебел і рослин. Збирали врожай комбайном „Дір – Корнік” (KLASS). Дані обчислювали методом дисперсійного аналізу (Б.Д.Доспехов, 1968). Визначення показників структури врожаю проводили з пробних снопів, зібраних з 2 погонних метрів у 2-х несуміжних повтореннях, у різних місцях ділянки за методикою Майсуряна [4,5].

Таблиця 1

Схема досліду

Результати досліджень. Встановлено що різні норми і види мінеральних добрив по різному впливали на ріст і розвиток рослин тритикале озимого сорту Поліський 7. Так, якщо різні види, норми і строки добрив, особливо азотні внесені по етапах органогенезу (вар.3-6) восени незначно впливали на польову схожість (вона була  на рівні 94,1-97,1 %), то при використанні водорозчинних добрив цей показник був практично на однаковому рівні (91,8-93,2 %). Враховуючи, що початок кущіння в досліді не залежав від мінерального удобрення, одержані дані є результативними. Так, на 1-2 варіантах продуктивне кущіння характеризується коефіцієнтами 1,18-1,25, у варіантах удобрення    N_30-60-90P₆₀K₁₂₀ – 1,27-1,34 відповідно, що дозволило сформувати рослинам від 466,8 до 616 шт/м² продуктивних стебел та забезпечити їх виживання на рівні 99,1-99,3 % при цьому вплив внесення карбаміду на всіх варіантах (3-6) був найбільший на ці показники (табл.2).

Таблиця 2

Вплив різних видів, норм і  строків внесення мінеральних добрив на основні показники продуктивності рослин тритикале озимого

сорту Поліський 7

Застосування різних доз і видів мінеральних добрив по етапах органогенезу позитивно позначилось на біометричних параметрах рослин озимого тритикале сорту Поліський 7 (табл. 3).

Таблиця 3

Біометричні параметри рослин тритикале озимого сорту Поліський 7

в залежності від різних видів і норм мінеральних добрив

Так, на 3-6 вар., де вносилось N₃₀ під посівну культивацію та на III-V-VII етапах органогенезу по N₃₀ відповідно, у вигляді аміачної селітри, сечовини та КАС висота рослин була на рівні 125,3-139,9 см, тоді як при застосуванні водорозчинних добрив "Акварін" і "Кристалон" на V і VII етапах розвитку рослин цей показник становив 110,6-124,6 см (на контролі та фоні РК - 114,6-115,0 см). Товщина стебла практично була на однаковому рівні – від 0,44 до 0,47 мм, крім 9 і 10 вар., де вносили "Кристалон" вона не перевищувала 0,48-0,53 мм.

Кількість міжвузлів у рослин на контрольному варіанті та внесенні лише фосфорно-калійних добрив у дозі Р₆₀К₁₂₀ їх нараховувалось по 4, а на вар. 3-8 відповідно по 4,5-4,7 шт. Довжина прапорцевого листка найбільшою була на 3 і 6 вар., де застосовувалась сечовина і КАС восени під посівну культивацію і на ІII-V-VII етапах органогенезу в дозі по N₃₀ становила від 16,8 до 19,6 см при показнику на контрольному варіанті та лише РК – 15,6-15,8 см. Менш ефективно впливало на ці показники водорозчинне добриво "Кристалон", проміжне становище займали рослини, де вносилось добриво "Акварін". Адекватно змінювалась довжина міжвузлів та ширина прапорцевого листка в залежності від видів, строків та норм внесення мінеральних добрив.

Висновки. Мінеральні добрива забезпечили високу польову схожість та продуктивну кущистість рослин. На дерново-підзолистому супіщаному ґрунті Західного Полісся України по попереднику горох оптимальною дозою мінеральних добрив для тритикале озимого сорту Поліський 7 є N₁₂₀Р₆₀К_120,  внесених N₃₀ до посіву + N₃₀ ІІІ + N₃₀ V + N₃₀ VІІ етапах органогенезу у формі карбоміду і КАС. Дані варіанти внесення добрив забезпечували високу польову схожість і продуктивну кущистість рослин тритикале озимого, збільшували параметри висоти рослин та прапорцевого листка.

Література:

1. Білітюк А.П. Ріст і розвиток рослин тритикале залежно від впливу мінеральних добрив / Білітюк А.П.// Вісник аграрної науки. - 2002. - №8. - С. 23-27.
2. Білітюк А.П. Тритикале в Україні / [Білітюк А.П., Гірко В.С., Каленська С.М., Андрушків М.І.] // За ред. А.П. Білітюка. – К., 2004. – 376 с.
3. Білітюк А.П. Біологічні особливості вирощування озимого тритикале / Білітюк А.П., Каленська С.М. // Вісник аграрної науки. – 2004. - № 3. – С.20-26.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (С основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
5. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови: ДСТУ 4138-2002. – К.: Держстандарт України, 2002. – 74 с. -  (Національний стандарт України).