УДК 631.11. 332:623.8:581.3

Л.А.Гарбар, Т.В. Антал

ЯКІСТЬ ЗЕРНА І НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Встановлено, що в Правобережному Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному, за комплексом показників якості зерно 1-го класу обох сортів було отримано при внесенні високих норм добрив – N_90-120P_90-120K_90-120+N_30IV. Енергія проростання насіння в середньому становила 73-82 %, схожість 86-98 %. Вищі значення цих показників спостерігались при внесенні під материнські рослини помірних норм елементів живлення. 

Ключові слова: пшениця тверда яра, якість, енергія проростання, лабораторна схожість.

It is established that under condition of right-bunk Forest-Steppe of Ukraine on typical black soil with low humus content by complex of quality indexes  grain of 1-st quality class  was obtained with application of high fertilizers rates - N_90-120P_90-120K_90-120+N_30IV. Average germination energy made up 73-82 %, germination ability - 86-98 %. These parameters were higher with application of medium doses of nutrition elements. 

Key words: Spring Durum  wheat, quality, germination energy, laboratory germination ability. 

Вступ. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної зернової продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках зерна, зокрема м’якої та твердої пшениці, пріоритетними є якість і безпека продукції. Адже, як вважають науковці й фахівці, якість зерна – то другий урожай [2,5].

Показовим є той факт, що останнім часом частка продовольчої пшениці (3-4-го класів) у багатьох регіонах України не перевищує 25%. А за офіційними даними, частка продовольчої пшениці в загальному обсязі зерна цієї культури становить 54 %, або близько 6 млн т [1]. Низькою є якість і фуражного зерна, що призводить до перевитрат кормів [2].

Внаслідок такого становища держава змушена імпортувати пшеницю яру для поліпшення хлібобулочних виробів, а урядовими розпорядженнями, навіть, дозволено використовувати для виробництва борошно фуражної пшениці 5-го і 6-го класів. Загальна пропозиція зерна на борошно сягає        3,5 млн т, з якого продовольче використання становить 3,3 млн т, у тому числі безпосередньо для виготовлення хлібобулочних виробів – 1,8 млн т, для макаронних виробів – 70 тис т [4,5].

Крім низької врожайності в окремі роки, нестабільності врожаїв та валових зборів зерна великою проблемою щороку є низька якість значної кількості зерна пшениці, яке не відповідає вимогам продовольчого зерна, що обумовлює низькі ціни на нього як на внутрішньому ринку, так і при його експорті на зовнішні ринки. Україна має гіркий досвід, коли на світовому ринку наше зерно неодноразово затримували з претензіями щодо його якості. Однією з причин таких затримок зерна була невідповідність нашого стандарту на пшеницю зарубіжним. Тому постало питання про розробку нового стандарту на пшеницю, який був би більш гармонізований з зарубіжними стандартами на зерно цієї культури. Розроблений новий стандарт України ДСТУ 3768:2009 «Пшениця. Технічні умови», який введено в дію з 1 липня 2009 р.

Умови та методика проведення досліджень. Польові дослідження з вивчення оптимізації елементів живлення у посівах сортів пшениці ярої твердої проводили в умовах ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне Васильківський район Київська область) протягом 2006-2008 років на полях стаціонарної сівозміни кафедри рослинництва.

У дослідженнях вивчалися сорти пшениці твердої ярої Ізольда - селекції Миронівського інституту пшениць УААН та Букурія - Носівської селекційної дослідної станції.

Методичною основою виконання досліджень були „Методика полевого опыта” Б.А. Доспехова, [3] „Методика Державного сортовипробування сільськогосподарських культур” під редакцією В.В. Волкодава, „Основи наукових досліджень в агрономії” В.Ф. Мойсейченка та інші.

Програмою досліджень було передбачено вивчення впливу системи удобрення на ріст, розвиток, урожайність та якість зерна сортів пшениці твердої ярої. Поставлені завдання вирішувались шляхом проведення польових  та лабораторних досліджень.

Грунти дослідного поля чорноземи типові малогумусні займають      54,6 % від ґрунтового покриву зони Лісостепу України, що дає підстави вважати, що польові дослідження проводилися в типових для зони умовах.

Клімат помірно-континентальний. Середня температура повітря становить 6,5–7 ⁰С з відносною вологістю 79 %.

Розмір посівної ділянки − 80 м², облікової − 50 м², за 4-х разового повторення з систематичним розміщенням ділянок. Попередник – ріпак ярий.

Схемою досліду (табл.1) передбачалося застосування різних доз добрив (12 варіантів та контроль), які накладалися на досліджувані сорти. Мінеральні добрива вносили за схемою (таблиця 1).

Таблиця 1

Cхема  внесення мінеральних добрив під пшеницю тверду яру, кг/га д.р.

Фактор А. Сорти: 1.Ізольда 2.Букурія

Фактор В. Удобрення

Фактор С. Підживлення

Мінеральні добрива під пшеницю тверду яру вносили наступним чином: фосфорні та калійні добрива вносили восени під основний обробіток ґрунту, а азотні − навесні під передпосівну культивацію. Крім того у деяких варіантах проводилось додаткове підживлення азотними добривами згідно схеми досліду.

Результати експериментальних досліджень та їх обговорення.

 Пшениця – одна з культур, яка дуже вимоглива до умов живлення. Якість продукції залежить не тільки від внесених добрив, а й від грунтово-кліматичних умов та агротехнічних факторів.

На якість зерна пшениці ярої впливають практично всі агротехнічні прийоми її вирощування, особливо система добрив з урахуванням попередників, боротьба з шкідниками, строки і способи збирання врожаю.

За комплексною оцінкою якості зерна, залежно від сортових особливостей, системи удобрення, погодних умов вегетаційних років встановлено, що управління процесом формування продуктивності агроценозу обумовлює отримання зерна високої якості, яка визначає конкурентоздатність продукції, економічну, енергетичну та господарську ефективність виробництва (табл. 2).

За вмістом білка та показником числа падіння зерно належало до 1-5, скловидністю – 1-3, натурою зерна – до 1-4 класів якості.

За комплексом показників якості зерно 1-го класу обох сортів було отримано при внесенні високих норм добрив – N_90-120P_90-120K_90-120+N_30IV. За внесення N_90-120P_90-120K_90-120 і без проведення підживлення азотом було отримано зерно 2-го класу якості; за внесення N₆₀P₆₀K₆₀ та проведення підживлень – зерно 3-го класу якості; за внесення окремих елементів живлення – зерно 4-го класу якості, а у варіанті без внесення добрив та за внесення N₃₀P₃₀K₃₀+N_30IV – зерно 5-го класу якості.

Таблиця 2

Якість зерна пшениці твердої ярої (середнє за 2006-2008 рр.)¹

       Примітка ¹ 1-абсолютний показник; 2- клас якості за параметром

Вплив елементів технології вирощування на посівні якості насіння. Внесення мінеральних добрив впливає не тільки на врожайність та якість зерна пшениці ярої, але й на посівні якості насіння.

Встановлено особливості формування посівних якостей насіння сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення материнських рослин (табл. 3).

Насіння пшениці твердої характеризується відносно низькими показниками енергії проростання та схожості. Енергія проростання насіння в середньому становила 73-82 %, схожість 86-98 %. Вищі значення цих показників спостерігались при внесенні під материнські рослини помірних норм елементів живлення.

Таблиця 3 

Якість насіння пшениці твердої ярої залежно від живлення

материнських рослин (середнє за 2006-2008 рр.)

Висновки і перспективи подальших дослідів:

- сорти пшениці твердої ярої мали позитивну реакцію на елементи живлення, застосування їх на різних етапах органогенезу та збільшення доз мінеральних добрив. За вмістом білка та числом падіння, зерно за різних норм внесення добрив та диференціації їх внесення в технології вирощування, належить до 1-5 класів якості, скловидністю – 1-3, натурою зерна до 1-4 класів. За комплексом показників якості, зерно 1-го класу обох сортів було отримано за внесення високих норм добрив – N_90-120P_90-120K_90-120+N_30IV. За внесення N_90-120P_90-120K_90-120, але без підживлення азотом, було отримано зерно 2-го класу якості. За внесення N₆₀P₆₀K₆₀ та проведення підживлень отримано зерно 3-го класу якості. За внесення окремих елементів живлення отримано зерно 4-го класу якості, а у варіанті без внесення добрив (контроль) та за внесення N₃₀P₃₀K₃₀+N_30IV – зерно 5-го класу якості.

- насіння пшениці твердої ярої характеризується відносно низькими показниками енергії проростання та схожості. Енергія проростання насіння в середньому становить 73-82 %, а схожість – 86-98 %, залежно від системи удобрення материнських рослин. Вищі показники енергії проростання та схожості насіння були за внесення під материнські рослини помірних норм мінеральних добрив.

Література

1. Беркутова Н.С. Методы оценки и формирование качества зерна / Н.С.  Беркутова– М. : Росагропромиздат, 1991.– 206 с.
2. Верницький М. Україна: низький попит на фуражну пшеницю / М. Верницький // Пропозиція. – 2000. – № 10. – С. 107.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов – М. : Колос, 1980. – 207 с.
4. Калинин Н.И. Белковость зерна яровой пшеницы в зависимости от гидротермических условий / Н.И. Калинин // Доклады ВАСХНИЛ. – 1988. – №2. – С. 11-13.
5. Мазуркевич Л.І. Урожай зерна  озимої пшениці та хлібопекарсько – технологічні властивості борошна в залежності від вмісту добрив / Л.І. Мазуркевич, С.С.Кохан, П.М. Василюк // Науковий вісник НАУ. – 1998. – №5. – С.230-235.