УДК 155.9
Хабайлюк В.В.
РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ТА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
В статті розглядаються основні чинники розвитку особистості студента, формування життєвої та професійної компетентності.
Ключові слова: освіта, студент, розвиток особистості, життєва та професійна компетентність.
The article deals with the main factors of the development of student's personality and formation of life and professional competence.
Key words: education, student, development of student, life and professional competence.
В сучасних умовах розвитку України життєво важливим є завдання формування гармонійної, ініціативної особистості з високим рівнем домагань, яка здатна спрямувати свої зусилля, здібності на суспільний прогрес нашої держави в усіх сферах на шляху інтеграції до європейської спільноти. В цьому контексті особливої актуальності набуває питання підвищення дієвості та результативності системи вищої освіти України.
Соціальний статус студента передбачає значне розширення (порівняно з попереднім шкільним етапом) сфери навчання, спілкування і діяльності. Студент усвідомлює свою приналежність до нового колективу, входить до широкого кола суспільних, політичних, юридичних, професійних та інших відносин. Завдяки цьому у молодої людини розширюється світогляд, формується характер, будуються реальні життєві плани, зростає відповідальність та вимогливість до себе. Студент намагається знайти своє місце у житті у відповідності з власними уподобаннями, інтересами та можливостями.
Перспективи розвитку вищої освіти передбачають поступовий перехід від пояснювально-репродуктивного типу навчання до створення оптимальних умов для інтелектуального розвитку студента, творчого застосування ним засвоєних знань, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності, усвідомлення потреби постійно розвиватися і самовдосконалюватися. Випускник ВНЗ має здобути достатні навички самостійної роботи, вміння планувати свій робочий час і займати активну позицію по відношенню до професійної діяльності. Конкурентноздатність сучасного фахівця при високій мобільності технологій, непередбачуваності економічних процесів можлива лише при бажанні та вмінні вчитися самостійно протягом усього трудового життя, орієнтуватися в швидко плинних умовах життя. Процеси глобалізації в усіх сферах суспільного життя вимагають від молодої людини вміння успішно та ефективно інтегруватися в різні соціуми, самовизначатися в житті, активно діяти, враховуючи постійні зміни на світовому ринку праці.
Проблематика запровадження компетентнісно орієнтованої освіти є в наш час дуже актуальною на міжнародному рівні і, зокрема, в галузі середньої та вищої освіти України. Поняття «компетентність» є складним та означаає сукупність знань, умінь, досвіду, теоретичну і практичну підготовленість до їх реалізації в реальній професійній діяльності. Компетентність формується насамперед завдяки власним зусиллям людини, як наслідок саморозвитку, професійного та особистісного зростання, синтезу професійного та життєвого досвіду. Протягом навчання компетентність студента зростає через засвоєння спеціальних та загальнокультурних знань, оволодівання різними практичними методами роботи, появу професійної критичності мислення.
Професійна компетентність включає володіння професійною діяльністю на достатньо високому рівні, здатність проектувати свій подальший професійний шлях (спеціальна компетентність); користування прийомами професійного спілкування і співпраці та усвідомлення соціальної відповідальності за результати своєї роботи (соціальна компетентність); володіння прийомами особистісного самовираження та індивідуального саморозвитку в рамках професії, готовність до професійного зростання, позитивне ставлення до майбутньої професійної діяльності в цілому (індивідуальна компетентність). Сформованість цих видів компетентності означає зрілість людини в професійній сфері, що сприяє її особистісному становленню, визначає стартові можливості в успішній діяльності.
Життєва компетентність розвивається на основі всього життєвого досвіду людини і обов'язково включає професіоналізацію особистості студента під час навчання у ВНЗ. Життєва компетентність включає загальнокультурні (когнітивні) компетенції (уявлення про людину, суспільство, культуру, науку, сучасні технології; здатність підтримувати своє фізичне та психічне здоров'я; володіння соціально-правовими основами поведінки в громадянському суспільстві); соціально-психологічну (комунікативну) компетентність (вміння правильно визначити індивідуально-психологічні та емоційні стани інших людей; вміння вибирати адекватні способи взаємодії з різними людьми залежно від ситуації); особистісну (емоційно-вольову) компетентність (прагнення до успіху; постановка адекватних життєвих цілей; відповідальність за прийняті рішення; вміння налагоджувати взаємини; життєтворчість; моральна свідомість; почуття власної гідності; самоконтроль поведінки та ін.).
Отже, мета вищої освіти – забезпечення умов для повноцінного інтелектуального, соціального та морального розвитку людини. Розвиток студента відбувається завдяки цілеспрямованому, систематичному і безперервному процесу удосконалення розумової, психічної, фізичної і професійної діяльності за допомогою відповідного навчального матеріалу, доцільного впливу та адекватної організації навчально-виховного процесу. Компетентність випускника ВНЗ означає загальну здатність молодої людини до професійної праці і успішної життєдіяльності, що ґрунтується на здобутих знаннях, уміннях, досвіді та цінностях, здатність до продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту.