Шевченко А.М. 

ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ 

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

Ключові слова: освітні організації; організаційна культура; організаційний розвиток

Актуальність дослідження. У сучасних умовах соціально-економічного роз­витку України в зв’язку з реформуванням системи освіти діяльність освітніх організацій вимагає постійного вдосконалення. Одним із важливих чинників організаційного розвитку є формування та вдосконалення організаційної культури загально­освітніх навчальних закладів інноваційного та традиційного типів розвитку.

Мета дослідження: Виявити взаємозв’язок між рівнем розвитку організаційної культури та організаційним розвитком загальноосвітніх навчальних закладів традиційного та інноваційного типу. 

Методика та організація дослідження. Для вивчення особливостей органі­за­ційної культури використовувалася методика «Оцінка рівня організаційної куль­ту­ри» І.Д. Ладанова. Методика дає можливість дослідити  загальний по­каз­ник розвитку організаційної культури, в якому визначаються такі рівні: «дуже ви­сокий», «високий», «середній», «має  тенденцію до деградації».

Для вивчення особливостей організаційного розвитку було використано  опи­ту­вальник «Як розвивається Ваша організація?» (В. Зигерт, Л. Ланг),  модифікація Л.М. Карамушки.  Опитувальник дає  можливість дослідити два виді­ле­них нами по­каз­ники організаційного розвитку: а) «організаційна зрілість» (зрі­лість організацій­но­го роз­вит­ку); б) «проблемність організаційного розвитку». Кож­­ний із цих показ­ни­ків має три сту­пені вираженості: «високий», «середній», «низь­кий». Окрім того, на ос­нові двох ви­щезазначених показників визначаються рівні організаційного роз­вит­ку освітніх орга­нізацій у цілому, а саме: «конструк­тивний», «проблемний», «кризовий».

Для статистичної обробки даних використовувалась комп’ютерна програма SPSS (версія 13). 

У дослідженні взяли участь педагогічні працівники  загальноосвітніх на­вчаль­них закладів Київської області традиційного та інноваційного типів розвит­ку. Усього до­слід­женням було охоплено 402 педагогічних працівники 8 закладів освіти (4 інноваційних та 4 традиційного типів), з них: 248 працівників іннова­цій­них та 154 працівники традиційних освітніх організацій. 

Результати дослідження.

1. На основі отриманих у дослідженні даних вияв­ле­но статистично зна­чущий зв’язок (р<0,001) між загальним рівнем розвитку органі­за­цій­ної культури та таким показником організаційного розвитку, як «органі­за­цій­на зрілість». Сутність даного зв»язку проявляється в тому, що чим  вищим є рівень розвитку органі­за­цій­ної культури, тим вищим є рівень «організаційної зрілості» освітньої організації.

2.  Дослідження також виявило статистично значущий зв’язок (р<0,001) між за­гальним рівнем розвитку організаційної культури та таким показником організаційного розвитку, як «проблемність організаційного розвитку». Це проявляється в тому, що по мірі зростання рівня розвитку органі­за­ційної культури, знижується «проблемність» в організаційному роз­витку» освітньої організації.

3. Також виявлено статистично значущий зв’язок (р<0,001) між загальним рів­нем організаційної культури та загальним рівнем організаційного розвитку.          Сутність зв»єязку простежується в тому, що чим вищим є рівень розвитку організаційної культури, тим ймовір­ні­шим є наявність «конструктивного» рівня організаційного розвитку та відсут­ність «проблемного» рівня організаційного розвитку.

4. У процесі дослідження виявлено вплив типу освітньої організації на взає­мо­­зв’я­зок між рівнем розвитку організаційної культури та організаційним роз­вит­ком ос­віт­ніх організацій. Тут просте­жу­єть­ся кілька закономірностей.

По-перше, відмінність між традиційними та інноваційними освітніми орга­ні­за­ціями проявляється в тому, що в освітніх організаціях інноваційного типу вза­галі відсутній такий рівень розвитку організаційної культури, який «має тен­ден­цію до деградації», в той час як в освітніх організаціях традиційного типу такий рі­вень організаційної культури  присутній.

По-друге, освітні організації інноваційного типу випереджають освітні орга­ні­зації традиційного типу щодо позитивного впливу рівня розвитку організаційної куль­тури на рівень організаційного розвитку. Це знаходить, зокрема, відоб­ра­жен­ня в наступних показниках. Так, при «дуже високому рівні» розвитку організа­ційної культури «конструктивний» рівень організаційного розвитку зазначають 60,4% опитаних працівників освітніх організацій традиційного типу і 78,9% опи­та­них працівників освітніх організацій інноваційного типу. В той же час, просте­жується протилежна тенденція щодо «проблемного» рівня розвитку: при «дуже високому» рівні організаційної культури на «проблемний» рівень організаційного розвитку вказали 39,0% опитаних працівників освітніх організацій традиційного типу та і практично вдвічі менше (18,9%) опитаних працівників інноваційного типу.

Це свідчить, на наш погляд, про те, що взаємозв’язок між рівнем розвитку орга­ні­заційної культури та організаційним розвитком освітніх організацій рельєф­ніше простежується на рівні освітніх організацій інноваційного типу.

Висновки 

1. Дослідження виявило статистично значущий зв’язок  між  рівнем роз­витку організаційної культури та організаційним розвитком освітніх організацій.

2. Виявлений зв’язок простежується рельєфніше на матеріалі освітніх організацій інноваційного типу.