Кропива Т. І.

Розвиток та використання бенчмаркінгу як наукового методу

ПВНЗ «Європейський університет»

В статті розглянуто поняття бенчмаркінгу, визначено походження даного терміну, проаналізовано та визначено відмінності бенчмаркінгу з схожими поняттями, наведено основні етапи розвитку бенчмаркінгу як наукового методу.

Ключові слова: бенчмаркінг, періоди розвитку бенчмаркінгу, глобальний бенчмаркінг, концепції якості, промисловий шпіонаж.

The concept of benchmarking is considered in the article, certainly origin of this term, the differences of benchmarking are analysed and certain with alike concepts, the basic stages of development of benchmarking are resulted as a scientific method.

Key words: benchmarking, periods of development of benchmarking, global benchmarking, conceptions of quality, industrial espionage.

В сьогоднішніх умовах посиленої конкурентної боротьби між виробничими підприємствами, життєво необхідним є використання маркетингу. Одним з досить дієвих методів маркетингу, що набуває широкого розповсюдження є бенчмаркінг.

Науковці визначають бенчмаркінг  з різних точок зору.  Одні визначають бенчмаркінг як функцію маркетингових досліджень, інші – як інструмент конкурентної боротьби, треті – як процес.

Використання бенчмаркінгу на підприємстві, буде ефективним в разі постійного та  систематичного проведення порівняння, а не одноразових заходів. Тому бенчмаркінг – це процес постійного вивчення успішних організацій (конкурентів), оцінка їх діяльності та порівняння з ними підприємства, з метою використання  передового досвіду.

В перекладі з англійської  «benchmark» визначається як еталон [2].В більш детальному значенні термін визначається як відмітка на фіксованому об’єкті.

Поняття бенчмаркінг не є абсолютно новим. Методика порівняння відома здавна, та успішно використовувалась у багатьох сферах діяльності.  Прийнято вважати, що батьківщиною бенчмаркінгу є США, де метод був розроблений в 1972 році для оцінки ефективності бізнесу Інститутом стратегічного планування в Кембриджі. Пізніше, в момент кризи методом бенчмаркінгу успішно скористалась компанія Rank Xerox.  Але,  деякі науковці визначають більш раннє використання бенчмаркінгу, що бере свій початок в Японії та Китаї [1].

Науковці визначають періоди розвитку бенчмаркінгу в залежності від специфіки його використання. Перше покоління бенчмаркінгу інтерпретується як реінжиніринг, або ретроспективний аналіз продукту. Друге покоління – бенчмаркінг конкурентоспроможності, де поняття бенчмаркінгу набуває наукового статусу завдяки широкому використанню фірмою Ксерокс (1976-1986 рр.).

В період 1982-1986 рр. набуває розвитку третє покоління бенчмаркінгу для якого характерний перехід підприємств до можливості переймати досвід у підприємств іншого сектору економіки, що виявляється ефективнішим , ніж дослідження конкурентів.

Четвертий період -  визначається як стратегічний бенчмаркінг, який розглядається як систематичний процес, направлений на оцінку альтернатив, реалізацію стратегій та удосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій зовнішніх компаній [1].

В наш час бенчмаркінг набуває статусу глобального. П’яте покоління бенчмаркінгу  розглядається, як інструмент організації міжнародного обміну досвідом з врахуванням національних особливостей ведення бізнесу та організації виробництва.

Бенчмаркінг також пов’язують з розвитком концепцій якості. Тобто, бенчмаркінг розглядається як продукт еволюційного розвитку концепцій якості [3].  В 1920 році  бере свій початок розвиток статистичного підходу до контролю якості, коли В. Стюард вперше застосував статистичні методи вимірювання та контролю якості. Після Другої світової війни в США і Великобританії на базі його концепції вперше були сформульовані основи концепції управління якістю,  яка за короткий період часу трансформувалась у концепцію TQM. Дана концепція визначається, як особливий підхід до керівництва організацією  націлений на якість, заснований на участі  всього персоналу і направлений на досягнення  довгострокового успіху шляхом задоволення потреб споживачів та суспільства [3]. Спеціалісти в сфері якості стверджують, що саме ця система була ключовим фактором розвитку японської промисловості, дозволивши продукції японських компаній за короткий проміжок часу зайняти провідні позиції на світовому ринку.

У вітчизняній практиці минулих років бенчмаркінг був більш відомим під гаслом «використання передового досвіду в рамках соцзмагань». Навіть, сучасні підприємства не вважають бенчмаркінг чимось принципово новим, так як використовували його в рамках конкурентного аналізу. Але, все таки існують істотні відмінності між даними поняттями в обох випадках.

Основними відмінностями бенчмаркінгу з поняттям освоєння передового досвіду в умовах радянської економіки є:

-  проведення бенчмаркінгу за власною ініціативою підприємства, а не нав’язування використання кращого досвіду, що надходило від вищого керівництва;

-  бенчмаркінг передбачає використання досвіду не лише  підприємств-аналогів, а і використання інформації підприємств інших галузей;

-  бенчмаркінг здійснюється систематично і направлений на освоєння нового досвіду на основі використання досвіду розвинених  підприємств, а не сліпе наслідування еталонних «зразків», які не завжди можуть бути прийнятними для даного підприємства.

В другому випадку, основними відмінностями бенчмаркінгу від конкурентного аналізу є його деталізованість, більш вищий рівень формалізації. Використання бенчмаркінгу є більш різностороннім, він використовується в логістиці, управлінні якістю, як спосіб оцінки стратегії та цілей підприємства, визначення та покращення конкурентоспроможності. Різносторонність застосування бенчмаркінгу виражається такими його видами: внутрішній бенчмаркінг, функціональний, глобальний, стратегічний, оперативний, асоціативний, бенчмаркінг витрат та бенчмаркінг клієнта.

Бенчмаркінг часто пов’язують з поняттями «конкурентна розвідка» та «промисловий шпіонаж», важливо також зазначити, що ці поняття істотно відрізняються.  Бенчмаркінг – метод вивчення чужого досвіду на відкритих та добровільних задах, на відміну від не завжди етичних методів промислового шпіонажу та розвідки. Але в Україні ситуація для широкого використання та розвитку бенчмаркінгу не є сприятливою. Вітчизняні підприємства не готові та не бажають ділитись своїм досвідом з іншими організаціями, а тим паче з підприємствами-аналогами. Широко розповсюджене поняття комерційної таємниці, створює сприятливіші передумови для застосування промислового шпіонажу, ніж для використання цивілізованих методів розвитку господарського сектору в країні та задоволення суспільних потреб.

Література:

1. Багиев Г. Л., Аренков И. А., Соловьева Ю. Н. Бенчмаркинг – как функция и инструмент предпринимательской деятельности: Международная научная конференция «Маркетинг и культура предпринимательства»: Тезисы докладов. – СПб.: изд-во СПбУЭФ, 1996. – Ч.1.

2. Герасимчук Л. Англо-український і українсько-англійський практичний економічний словник. – К.: Криниця. – 2003. – 352 с.

3. Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: Монографія / За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга». – 2006. – 726 с.

4. Мостенська Т. Л. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – К.: Кондор. – 2006. – 240 с.