Богданова Н.Г.
ПРОБЛЕМА ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Українська інженерно-педагогічна академія
Creation of personality – is one of the actual problems of the development of modern
Keywords: creation, personality, philosophy of education, young man.
Життєтворчість особистості – є однією з актуальних проблем сучасного періоду розвитку України. Чим потужніший життєвий ресурс людини, тим ширші його соціальні можливості, тим легше здолати кризові настрої, оволодіти конструктивно-перетворювальною позицією.
Ключові слова: життєтворчість, особистість, філософія освіти, молода людина.
За допомогою трансфорації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування молодою людиною нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентноспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. Сьогодні як ніколи гостро стоїть завдання осмислення і пізнання буття, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого досвіду.
Життєтворчість – особлива, вища форма виявлення творчої природи людини. Вона сприяє самостійному творчому вибору особистістю стратегії її життя, розробці життєвих планів і програм, вибору та вокористанню засобів, необхідних для реалізації її індивідуального життєвого проекту. Мистецтво жити є вищою розвиненою здатністю до життєтворчості. Оновлення змісту, форм і методів, функцій виховання є найбільш продуктивним, оскільки розкриває нове бачення проблем, містить прогностичну філософію освіти XXI століття. Компетентне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації в різних видах творчої діяльності; володіння науковими знаннями про сутність «Я», принципами і методами життєздійснення; усвідомлення, організацію свого психологічного часу, життєвого шляху, особистісного розвитку; проблемне бачення свого життя; осмислене розв’язання міжособистісних суперечностей; здатність до об’єктивної оцінки рівнів, сфер і меж поширення своєї життєвої активності; усвідомлену й адекватну оцінку результатів своєї життєвої активності; високу культуру споживання; відповідальне ставлення до свого життя, здоров’я; культуру фізичного розвитку; філософське, етичне осмислення свого життя.
Освіта відіграє важливу роль у попередженні молодої людини про прірви і небезпеку життя. У цьму плані вона набуває випереджального характеру. Захисна, людиносберігаюча функція освіти була завжди домінуючою, але її значущість зростає у трансформаційні, перехідні періоди розвитку суспільства, особливо в періоди історичних системних криз, від яких найбільше страждає молоде покоління.
Завдання, які стоять перед освітніми закладами у сфері їхньої відповідальності перед кожним вихованцем, фокусуються навколо проблем розвитку життєвої компетентності молодої людини. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя. Ідея компетентнісно спрямованої освіти органічно пов’язана з тими педагогічними прецедентами, де утверджуються такі суспільно значущі цінності, як свобода вибору, творчий продукт, життєвий досвід.
Література:
1. Гершунский Б.С. Философия образования.- М.: Флинта, 1998.-428с.
2. Мистецтво життєтворчості особистості / В.Д.Доній, Г.М.Несен, Л.В.Сохань, І.Г. Єрмаков, В.І.Назаренко, Г.М.Сагач,- К.: ВІПОЛ, 1997.-934с.
3. Соколов Э.В.Культура и личность.- Л.: 1972.- 238с.