Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

УДК 130

Закревський В. Е.

ОНТОЛОГІЯ І ГНОСЕОЛОГІЯ АКСІОСФЕРИ

Південний науковий центр Національної Академії педагогічних наук України (м. Одеса) 

Онтология и гносеология аксиосферы

Осуществлен критический обзор современных подходов к проблеме создания универсальной ценностной системы человечества. Выявлены основные противоречия и заблуждения, касающиеся методологии и технологий исследования процессов генерирования этикой аксиосферы и её воздействия на стратегии и тактики социального поведения. Определено авторское видение конструктивных путей обретения мировым сообществом глобального духовно-нравственного инварианта.

Ключевые слова: онтология, гносеология, социальная этика, мораль.

Ontology and gnoseology of value sphere.

The critical review of modern approaches is carried out to the problem of creation of the universal valued system of humanity. Basic contradictions are educed and errors, touching methodology and technologies of research of processes of generating ethics of value sphere and her influences on strategy and tacticians of social behavior. Authorial vision of structural ways of finding is certain world community of global spiritually-moral invariant. 

Keywords: ontology, gnoseology, social ethics, moral.

Діалектична і воістину драматична взаємодія реальної соціально-етичної динаміки та її відображення в соціогуманітарному знанні представляється однією з глобальних проблем сучасності. Даною обставиною і обумовлена актуальність нашої роботи. Завдання дослідження полягає у критичному огляді типових підходів до вирішення даної проблеми та визначення конструктивних варіантів створення універсальної ціннісної системи сучасного людства. Постмодерн «скасував» ціннісний універсум модерну, не висунувши позитивної альтернативи, що призвело до інфляції цінностей як таких. Мабуть, проблема взаємодії людини і соціуму на даний час не має адекватного рішення через те, що у кожного «вирішувача» своя унікальна істина. Подібного роду гносеологічна «свобода» видається нам провісником глобальної антропологічної катастрофи. Вважаємо, що немає необхідності аргументувати дане твердження, оскільки кризовий стан сучасного соціоприродного світу — найкращий тому доказ. К. Ахам висуває вимогу щодо створення універсальної ціннісної системи, як основи соціальної нормології, і в першу чергу, Нормальної Людини. Однак цим соціологом з жалем визнається, що етику замінила метаетіка, а соціогуманітарні науки зосередилися на вивченні середньостатистичної людини, тобто антропологічно безякісного соціального індивіда: «Нормативність фактичного стає відмітною ознакою соціології, орієнтованої на факти». [1, c. 321]

Концепція нового філософського гуманізма, за В. М. Розовим, з необхідністю вміщує універсальну конструктивну аксіологію перфекціонізму, виражену в принципах: нерозривного зв'язку позитивних — реальних і проектних смислових конструктів; опори на всі можливі джерела цінностей (суб'єктивні, колективні, культурні і т. і.); органічної співпідпорядкованості етнонаціональних ціннісних систем, заперечуючи яку б то не було з них як нормативну. [2, с. 34] Вважаємо, що в трансцендентальному смисловому просторі адекватно вирішити проблему генерування суб'єктом цінностей не представляється можливим, оскільки постсубстанціалізму притаманні такі сутнісні характеристики як невизначеність і незавершеність — екзистенційно і гносеологічно невичерпне коло можливостей. Тим не менш, дисертант ставить собі в заслугу, нібито достовірно встановлену закономірність справжньої онтології суб'єкта за межами соціальної філософії, саме в нескінченно ймовірному «тумані» метафізичного.

Вважаємо, що в трансцендентальному смисловому просторі адекватно вирішити проблему генерування суб'єктом цінностей не представляється можливим, оскільки постсубстанціалізму притаманні такі сутнісні характеристики як невизначеність і незавершеність — екзистенційно і гносеологічно невичерпне коло можливостей. На даний час намітилися дві принципові стратегії щодо вирішення проблеми визначення та соціокультурної інтеграції універсальної ціннісної системи людства. Переважна більшість дослідників щиро переконана в тому, що основна перешкода на шляху створення глобального соціально-етичного інваріанта полягає у відмінності пізнавальних підходів. При цьому соціальним технологіям впровадження подібного роду ціннісно-смислового конструкту в соціальну практику приділяється мізерно мала увага. З іншого боку на протязі декількох десятиліть кількома організаційними структурами здійснюються емпіричні компаративістські («Світові цінності», «Європейські цінності») дослідження ціннісної свідомості практично у всіх цивілізованих країнах світу Представляється, що адекватне вирішення даної проблеми полягає в активізації та актуалізації взаємодії світового громадянського суспільства і реальних творців соціальної динаміки, а також дійсного об'єднання зусиль релігії і науки.

 

Література:

1 Ахам Карл. Социологизм и проблема ценности / Карл Ахам // М.: Юрист, 1996. — 704 с.

2. Мантатова Л. В. Ценностные основания современного цивилизационного развития : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра филос. наук : спец. 09.00.11 «Этика» / Мантатова Лариса Вячеславовна ; Удмуртский государственный университет. — Улан-Удэ, 2004. — 32 [1] c