УДК 35. 075.5

Яловець О.С.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Донецький інститут залізничного транспорту

У роботі узагальнено концепції соціального капіталу які набули поширення в теорії державного управління, розглянуто  сприяння соціального капіталу на формування нового інституційного середовища в Україні

Ключові слова: соціальний капітал, концепції соціального капіталу, інформаційне середовище, довіра

The paper summarizes the concept of social capital which became popular in the theory of public management, social capital is considered to promote the formation of a new institutional environment in Ukraine

Keywords: social capital, the concept of social capital, information environment, trust

У сучасних умовах вирішальними чинниками економічного успіху тієї або іншої країни стають характеристики національного людського потенціалу. При їх оцінці до недавнього часу основний акцент робився на рівень освіти, кваліфікації, професійної компетентності працівників, тобто на накопичений населенням країни людський капітал.

Концепції розвитку        соціального капіталу набули надзвичайно широкого поширення в сучасній західній соціології та теорії державного управління в останні десятиріччя. Це обумовлений тим, що провідні вчені – автори цих концепцій розглядають ефективне функціонування сучасного суспільства саме в таких поняттях, як довіра, культура, соціальні мережі, інформаційні комунікації, добровільні асоціації, людський капітал.

На шляху до розуміння ролі, місця, впливу соціального капіталу на процеси суспільного розвитку  виникає маса труднощів, пов'язаних з очевидною відсутністю методологічних засад розробки та впровадження механізмів державного управління. Питання про те, яким чином відбувається становлення ефективної системи інститутів, що підтримують соціальний капітал суспільства, і чи можна сприяти цьому процесу сьогодні залишається предметом гострих дискусій. Безперечно лише одне, якщо влада сприймає інтереси людей і виходить з них при формуванні державної політики, соціальний капітал зміцнюється, накопичується і служить суспільству. Якщо немає - довіра поступово втрачається або локалізується в закритих мережах, зокрема – корупційних [1].

Також підкреслимо, що  має місце несформованість  інформаціїного забезпечення якісного вимірювання «соціального капіталу», що не залишає сучасним дослідникам нічого, як тільки складати індекси на підставі ряду приблизних показників. Найбільш поширені з них це -  вимірювання довіри до уряду, тенденції голосування, членство в цивільних  організаціях, індекс людського розвитку та інші. Дана недосконалість не є виключно провиною самих концепції та існуючих методичних різноманіть, а є наслідком поки що слабо розробленого понятійно-термінологічного апарату в теоретико-методологічних формах. Вивчення цього поняття є важливим для осмислення тих процесів, які відбуваються в наший країні останнім часом. Необхідно мати на увазі, що ми живемо в  суспільстві, де відбувається стрімкий розвиток, норми ще розпливчаті, а соціальний капітал є необхідною умовою для мобілізації колективних ресурсів та підвищення ефективності державного управління. У нашому суспільстві, де інституційні форми обміну і довіри порушені або не сформувалися, звернення соціального капіталу здійснюється в обхід нормативних систем і перетікає в неформальну сферу. Таким чином, соціальний капітал компенсує нормативний вакуум, а також сприяє формуванню нового інституційного середовища в Україні.

Література

1. Н. М Плискевич. Социальный капитал как научная категория. // Общественные науки и современность. 2004. № 4 С. 9.