Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

УДК 65.012.4:[658.114+330.15]

Асмолова И.Н.

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Европейский университет город Киев

Анотація: зазначено та проаналізовано сучасні методи аналізу фінансово – господарської діяльності приватних підприємств. Розглянуто та обґрунтовано найбільш ефективний метод дослідження фінансово – господарського стану приватного підприємства. Проаналізовано фінансові ресурси приватного підприємства.

Аннотация: отмечены и проанализированы современные методы анализа финансово – хозяйственной деятельности частных предприятий. Рассмотрен и обоснован наиболее эффективный метод исследования финансово – хозяйственного состояния частного предприятия. Проанализированы финансовые ресурсы частного предприятия.

Annotation: the modern methods of analysis are marked and analysed financially – economic activity of private enterprises. The most effective method of research is considered and grounded financially – the economic state of private enterprise. The financial resources of private enterprise are analysed.

Ключові слова: фінансовий аналіз, фінансовий стан, фінансові ресурси, фінансовий аналіз, комплексний аналіз приватного підприємства.

Ключевые слова: финансовый анализ, финансовое состояние, финансовые ресурсы, финансовый анализ, комплексный анализ частного предприятия.

Keywords: financial analysis, financial state, financial resources, financial analysis, complex analysis of private enterprise.

Вступ: В сучасних економічних умовах діяльність приватного підприємства є предметом уваги великого кола учасників ринкових відносин, зацікавлених у результатах його функціонування. Щоб забезпечити стійкість та стабільність діяльності приватного підприємства, керівнику потрібно реально оцінювати фінансовий стан, насамперед фінансові ресурси господарюючого суб’єкта.

На етапі формування ринкових відносин приватні підприємства зіткнулися з невпевненістю у ділових партнерах, у законодавчій базі, з невизначеністю майбутніх доходів і витрат, а отже і перспектив діяльності приватних підприємств.

Одним із факторів ефективного управління приватним підприємством і його розвитку, є якісний і своєчасний проведений аналіз, який дозволяє визначити недоліки у діяльності приватного підприємства і шляхи їх подолання. На даний час існує багато різних методів аналізу фінансового стану приватного підприємства, але який з них найбільш повною мірою і всебічно аналізував діяльність та стан приватного підприємства досить чітко не визначено. Існує проблема вибору на приватному підприємстві єдиного вірного та якісного методу оцінки фінансового стану [1;2;3].

Огляд останніх джерел досліджень і публікацій провідних вітчизняних вчених Білик М.Д., Конторщикової О., Котляр М.Л., Коробова М.Я., Шелудько В.М., Табурчак П.П., Викуленко А.Е., Овчиннікової Л.А. показав, що питання вибору методу аналізу фінансового стану на приватному підприємстві, є досить важливим та складним, однак єдиної думки та єдиного рішення цієї проблеми не існує.

Постановка завдання – визначити сучасні вітчизняні та зарубіжні методи аналізу фінансового стану приватного підприємства, проаналізувати переваги і недоліки, обґрунтувати найефективніший метод дослідження фінансово – господарського стану приватного підприємства.

Основний матеріал і результати дослідження фінансового стану приватного підприємства відбуваються за допомогою різних методів які дозволяють розглянути господарські процеси у динаміці. Кожний метод характеризується своїми показниками, взаємозв’язками між ними, а також базою необхідних даних.

Головне завдання аналізу фінансового стану приватного підприємства – отримати значення оптимального (найменшого) числа ключових параметрів, які дозволяють розглянути об’єктивно фінансовий стан підприємства, його прибуток та витрати, зміни у структурі активів і пасивів. Шляхом фінансового аналізу можна виявити найбільш раціональні напрямки розподілення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

У практиці фінансового аналізу використовують наступні методи [4, с.40 - 43]: горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз (структурний); трендовий аналіз; аналіз відносних показників (метод фінансових коефіцієнтів); порівняльний аналіз; факторний аналіз.

З метою повного та якісного аналізу фінансової звітності приватного підприємства необхідно використовувати всі можливі методи. Фінансовий аналіз нерідко зводиться до простого розрахунку відповідних коефіцієнтів. Такий підхід не являється обґрунтованим, ігнорування інших методів не дозволяє достатньо глибоко розібратися у структурі виробничо – господарської діяльності приватного підприємства. Тільки при використанні всього різновиду існуючих методів можна правильно пояснити відповідні коефіцієнти.

Інший спосіб аналізу – це можливість емпіричного підходу до оцінки фінансового стану приватних підприємств, згідно якому у процесі аналізу фінансових потоків можливо розглянути наступні групи показників: постачання коштів; розмір видатків; сальдо надходжень та видатків; наявність коштів на рахунку. Якщо останній показник у будь - якому періоді є негативним, то це говорить про те що, є негативним, то це говорить про те, що є можливість появи боргів, що може в свою чергу, привести до банкрутства. Друга ознака банкрутства пов’язана з нераціональним використанням позикових коштів. Якщо їх обсяг дорівнює або менше обсяг повернених позикових коштів, то це означає, що позикові кошти фактично не використовуються в обігу приватного підприємства для виробничо – господарської діяльності. Причому плата за кредит зменшує фінансовий потік, що призводить до збитків та банкрутства [5, с.35 - 36].

Саме методика оцінки виробничо – фінансового стану і ділової активності приватного підприємства включає збір і аналітичну обробку вихідної інформації за оціночний період часу; обґрунтування системи показників, які використовуються для рейтингової оцінки стану приватних підприємств, та їх класифікацію, розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки; класифікацію приватних підприємств по рейтингу. Система показників, яка базується на даних публічної звітності приватних підприємств, дозволяє контролювати зміни у виробничо – фінансовому стані приватного підприємства всіма учасниками економічного процесу, оцінювати ефективність фінансових рішень [6, с.52].

Методика комплексного дослідження фінансово – господарської діяльності передбачає певну структуризацію її елементів, що забезпечує її науковість і можливість організації. В процесі аналізу фінансового стану приватного підприємства виявляється, що одні показники перевищують задані нормативні значення, інші опиняються нижче їх. Ситуація, при якій всі традиційні параметри показують неплатоспроможність, виняткова і небажана, тому що в цьому випадку відновлення неплатоспроможності даного приватного підприємства навряд чи буде можливим. Різні групи показників характеризують різні сторони фінансової діяльності: показник ліквідності – ліквідність, показник рентабельності – фінансову ефективність, показник фінансової стійкості – операції з залученими коштами та інше. Саме тому важливу роль відіграє комплексний аналіз фінансового стану господарюючого суб’єкта по різноманітним параметрам, який характеризує його фінансову діяльність в цілому.

Аналізуючи основні джерела фінансових ресурсів, на приватних підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень. Отже, фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку (від основного й іншого видів діяльності) і амортизаційних відрахувань. Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів приватних підприємств також виступають:

- виторг від реалізації вибулого майна,

- стійкі пасиви,

- різні цільові надходження (плата за перебування дітей у дошкільних установах і т.д. ),

- мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві й ін.

Зазначимо, значні фінансові ресурси, особливо по знову створюваним і реконструйованим приватним підприємствам, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. До переходу на ринкові умови господарювання значні фінансові ресурси приватного підприємства одержували на основі внутрішнього перерозподілу коштів. Однак принципи ринкового господарювання, упровадження комерційних початків у діяльність приватних підприємств, природно, зажадали принципово інших підходів до формування фінансових ресурсів. Орієнтація на ініціативу і заповзятливість, повна матеріальна відповідальність обумовили дві найважливіших зміни в області фінансових взаємозв'язків підприємств з іншими структурами. У цьому зв'язку при переході на ринкові основи господарювання в складі фінансових ресурсів, формованих у порядку перерозподілу, велику роль поступово відіграють виплати страхового відшкодування, що надходять від страхових компаній. Використання фінансових ресурсів здійснюється приватним підприємством по багатьом напрямкам, головними з який є:

- платежі органам фінансово-банківської системи, обумовлені виконанням фінансових зобов'язань. Сюди відносяться; податкові платежі в бюджет, сплата відсотків банкам за користування кредитами, погашення раніше узятих позичок, страхові платежі і т.д. ;

- інвестування власних засобів у капітальні витрати (реінвестування), зв'язане з розширенням виробництва і технічним його відновленням, переходом на нові прогресивні технології, використання "ноу-хау" і т.д.;

- інвестування фінансових ресурсів у цінні папери, що здобуваються на ринку: акції й облігації інших фірм, звичайно тісно зв'язаних кооперативними постачаннями з даним приватним підприємством;

- напрямок фінансових ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;

- використання фінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство і т.п..

Висновки: Оцінивши існуючі методи аналізу фінансового стану приватного підприємства, можна зазначити, що тільки широке і правильне використання методів дослідження фінансового стану дозволяє отримати реальну оцінку фінансово – господарської діяльності приватного підприємства, оцінити такі показники діяльності підприємства, як платоспроможність, фінансова стійкість, ділова і інвестиційна активність та інші. Проте найефективнішим методом є комплексний аналіз фінансової діяльності підприємства, за допомогою якого обираються варіанти управлінських рішень, які спрямовані на відвернення причин негативних відхилень і створення сприятливих умов для розвитку прогресивних явищ; розкриваються невикористані можливості, реалізація яких дозволяє прискорити розвиток приватного підприємства цілому, або перевести його на більш ефективний режим існування.

 

Література:

1.   Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств// Фінанси України. – 2005. - № 3. – с.117 – 128.

2.   Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством // Економіка. Фінанси. Право. – 2002 - № 6. – с.99.

3.   Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства // Фінанси України. – 2004. - № 5. – с.99.

4.   Коробов М.Я. Фінансово – економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: КО т-ва «Знания», - 2002- 294с.

5.   Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент. – К.:Знания, - 2006 – 439с.

6.   Табурчак П.П., Викуленко А.Е., Овчинникова Л.А. и др. Анализ и диагностика фінансово – хозяйственной деятельности предприятия. – Ростов – на – Дону: Феникс, - 2002 – с.52.