Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Луканьова С. М.

МОРФОГЕНЕЗ І СТРУКТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ МІХУРОВОЇ ПРОТОКИ ЛЮДИНИ У ЗАРОДКОВОМУ ПЕРІОДІ

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

 

Эта работа о морфогенезе и структурных преобразований пузырного протока, особенности его строения, закладки, возможные варианты формы и становления кровеносного русла в зародышевом периоде пренатального онтогенеза человека. Установлено, что закладка пузырного протока впервые обнаруживается на 4-й неделе эмбрионального развития у зародышей 4,5-6,0 мм длины. Одной из особенностей развития всех внепеченочных желчных протоков является их внутрипеченочное расположение. Васкулогенетические процессы в пузырном протоке зародышевого периода находятся на самой начальной стадии развития.

Ключевые слова: морфогенез, пузырный проток, васкулогенез.

This work is about morphogenesis and structural changes of biliary duct, peculiarities of its building, possible variants of shape and formation of blood supply in embryonic period of prenatal ontogenesis of human. It was figured out that formation of biliary duct is initially observed on the 4-th week of embryonic development in embryos of 4,5-6,0 mm of length. One of significant feature of all extrahepatic biliary ducts is their introhepatic position. Vasculogenetic processes in biliary duct are on initial stage of development in early embryonic period.

Key words: morphogenesis, biliary duct, vasculogenesis.

Проблема порушень нормального розвитку органів і систем людського організму особливо актуальна в наш час у зв’язку із зростанням рівня природженої та набутої патології після чисельних техногенних катастроф глобального масштабу [1]. Частота природжених вад позапечінкових жовчних проток за даними різних авторів складає 6-8% [2, 3, 4] і не має тенденції до зниження.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що на четвертому тижні внутрішньоутробного розвитку (зародки 5,0 мм довжини) добре розвинутий зачаток печінки. Це випин ентодермальної вистилки передньої стінки первинної кишки, який проростає у мезенхімний шар клітиин поперечної перегородки зародка. Клітини зачатка печінки групуються в тяжі, які відмежовані прошарками мезенхіми та венозними порожнинами. У нижніх відділах печінкового конгломерату клітин можна виділити невелике потовщення з просвітом у центрі, яке у каудальному відділі звужується. Названі потовщення і звуження являють собою зачаток жовчного міхура та його протоки. Наприкінці 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку (зародки 6,0мм довжини) внаслідок інтенсивного розростання печінкових епітеліальних тяжів зачатки усіх позапечінкових жовчних протоків разом із зачатком дванадцятипалої кишки знаходяться у товщі зачатка печінки. У прошарках мезенхіми, які відмежовують клітинні тяжі з’являються кров’яні острівці що складаються з гемангіобластів та сітка первинних кровоносних судин у вигляді міжклітинних щілин, які не мають зв’язків з великими судинними стовбурами. На даному етапі розвитку печінкові тяжі складаються з 4-5 рядів епітеліальних клітин з великими ядрами круглої форми. Наприкінці 5-го тижня ембріонального розвитку (зародки 7,0 мм довжини спостерігається злиття під прямим кутом спільної жовчної та міхурової проток. Зачаток міхурової протоки діаметром 45 мкм зсередини вистелений циліндричним епітелієм, ядра якого розташовані у вигляді частоколу. Зачаток протоки лежить у товщі мезенхіми з клітинами полігональної форми. У зародків 10,0 - 11,0мм довжини зачатки позапечінкових жовчних проток поступово виходять із товщі зачатка печінки та наближаються до її вісцеральної поверхні, де зачаток міхурової протоки відмежовується від печінки глибокою щілиною. Наприкінці зародкового періоду міхурова протока на поперечних зрізах має овальну форму діаметром 40х90 мкм. Клітини мезенхіми, що оточують протоку, набувають циркулярної орієнтації. Стінка протоки складається з двох рядів епітеліальних, циліндричної форми клітин ядра яких розташовані ближче до основи клітин.

Результати проведеного дослідження свідчать про потребу подальшого вивчення внутрішньоутробного розвитку позапечінкових жовчних протоків з використанням методики реконструювання, що дасть можливість встановити час можливого виникнення природжених вад та індивідуальних форм мінливості біліарного тракту.

 

Література

1.Войцехович Б.А., Тесленко Л.Г. К вопросу о распространении врожденных пороков развития //Пробл. соц. гигиены, здравоохр. и истор. медицины. – 2000. –  №4. –  С.7-11.

2. Декл.патент № 59126 А Україна, МПК А61В17/00/ Спосіб моделювання стриктури спільної жовчної протоки /Рябий С.І., Лютик М.Д., Луканьова С.М. - №2003021087; Заявл.06.02.2003. Опубл.15.08.2003. – Бюл. №8. – С.1.26.

3. Канцер О.В. Гемомікроциркуляторне русло жовчного міхура людини  в пренатальному періоді онтогенезу:  Автореф.дис.канд.мед. наук: 14.03.01 /Націон.мед. ун-т ім.. О.О.Богомольця. – К., 1999. – 20 с.

4. Рябий С.І., Луканьова С.М. Сучасні уявлення про механізми виникнення природжених вад спільної жовчної протоки //Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». – 2003. - №19. – С.197-201.