Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Сметаніна Н. І

РОЛЬ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ В УСПІХУ ОРГАНІЗАЦІЇ

Запорізький національний університет

 

В даній доповіді розглядається роль та значення корпоративної культури.

Ключові слова: корпоративна культура, типи управління, корпоративна єдність, успіх організації.

This report examines the use role and value of corporate culture. 

Key words: corporate culture, management types, corporate unity, success of organization.

Останнім часом питання корпоративної культури, особливо у великих організаціях, дедалі більше привертає увагу теоретиків та практиків управління. Воно відносно нове і недостатньо висвітлене з наукової точки зору як в нашій країні, так і за кордоном. Корпоративна культура як напрям дослідження перетинається з такими науками, як менеджмент, соціологія, культурологія і психологія. З одного боку, це призводить до певних труднощів під час дослідження, а з іншого — дає змогу найповніше використовувати корпоративну культуру як інструмент ефективного управління підприємством, який дає змогу значно підвищити продуктивність праці, звести до мінімуму плинність кадрів в умовах, коли конкуренція загострюється, і доводиться боротись за кожну копійку прибутку [2]. Численні дослідження доводять, що успішні компанії характеризуються високим рівнем корпоративної культури, який формується у результаті зусиль, спрямованих на розвиток духу корпорації на благо усіх зацікавлених сторін. Все частіше керівники компаній вважають, що їх проблеми лежать глибше, ніж певні процедури або структура чи система заробітної платні. І, вважаючи так, вони намагаються змінити щось, те, що не можна помацати, виміряти чи документувати на папері. Цим «щось» є корпоративна культура їх компаній. Корпоративна культура створюється поступово, упродовж досить тривалого часу, і створюється самими працівниками компанії, які у певних ситуаціях  поводяться так, а не інакше. Типова поведінка поступово стає нормою, якої повинні дотримуватися всі працівники компанії та яку повинні приймати всі нові працівники, що приходять до компанії.

Корпоративна культура – це система цінностей, вірувань, переконань, норм, правил, традицій, ритуалів, легенд, героїв, що існують у компанії та визначають поведінку кожного її працівника. Корпоративна культура може включати формальні елементи – ті, що задекларовано та задокументовано, та неформальні – ті, що ніде не зафіксовано, але працівники їх поділяють. Система цінностей визначає, що є «добре», а що є «погано» для компанії і для працівника [3]. Для того, щоби вплив системи цінностей на роботу компанії був позитивним, необхідно, щоби система цінностей працівника відповідала системі цінностей компанії. Цього досягають комплексно, за допомогою правильного відбору, орієнтації та адаптації, навчання, стимулювання та атестації працівника. Ці заходи мають ефективну дію за умови, якщо керівництво підприємства з орієнтоване на працівників, як на рушійну силу, котра веде організацію до успіху. На підприємствах можна виділити домінуючі культури і субкультури. Домінуюча культура виражає основні (центральні) цінності, що приймаються більшістю членів підприємства. Субкультури одержують розвиток на великих підприємствах і відображають загальні проблеми, ситуації, з якими зіштовхуються працівники, чи досвід їх вирішення. Дуже добре коли на підприємстві панує дух корпоративної єдності, коли кожен працівник відчуває свою приналежність до розвитку підприємства. Основним важелем цього напрямку – це орієнтація керівництва в системі управління. Модель Г. Харрісона розрізняє чотири типи організацій з корпоративною культурою, орієнтованої на ролі, на задачі, на людину, і на владу. Для аналізу він обрав процес розділення влади, ціннісні орієнтири особистості, стосунки індивіда в організації, структуру організації і характер її діяльності на різних етапах еволюції [1]. Такі види корпоративної культури рідко зустрічаються в чистому вигляді, але більшість організацій близькі по своїй культурі до однієї з них, так би мовити – це культура управління.

І, хоча в світовій практиці не відома ідеальна модель корпоративного управління, слід вивчати досвід, збираючи ті підходи, які довели свою успішність.

 

Література:

1. Антонов В.Г., Крылов В.В., Кузьмичев А.Ю. и др. Корпоративное управление: Учебное пособие / под ред. В.Г.Антонова. – М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2006. – 288с.

2. Практика корпоративного управління в Україні / Кітела І., Кіняєв О. – К.: Міжнародна фінансова корпорація, 2005. – 87 с.

3. Россинский В.И. Основы корпоративного управления: Учебное пособие / В.И.Россинский. – Ростов н/Д.: Феникс; Новосибирск: Сибирское соглашение, 2006. – 252 с.