Очкаленко Н.О.
РОЗВИТОК АКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Новокаховський політехнічний коледж
Одеського національного політехнічного університету
В статье рассматриваются возможность использования и преимущества новых информационно-коммуникационных технологий в учебном процессе колледжа на занятиях химии.
Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, мультимедийные средства, ППЗ (педагогические программные средства), мультимедийные презентации, компьютерные тренажеры, видеодемонстрации.
У статі показана можливість використання і переваги нових інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі коледжу на заняттях хімії.
Ключеві слова: інформаційно-комунікаційні технології, мультимедійні засоби, ППЗ (педагогічні програмні засоби), мультимедійні презентації, комп’ютерні тренажери, відеодемонстрації.
Сучасні вимоги до навчання полягають не тільки в тому, щоб студенти отримали систему теоретичних знань, практичних умінь і навичок саморозвитку особистості. Навчання повинно активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, формувати здатність творчо мислити, аргументовано захищати власну точку зору, правильно застосовувати інформацію, вміння зіставляти та аналізувати факти, співпрацювати з іншими людьми.
Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція потребує від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, упровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес. Тож використання на заняттях хімії нових інформаційних технологій є вимогою сьогодення, необхідним чинником реалізації дидактичних цілей і завдань відповідно до освітнього стандарту.
Комп’ютерні технології в освіті сьогодні є реальною частиною культури.
Метою застосування мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.
Мультимедійні засоби навчання є універсальними, так як можуть бути використанні на різних етапах заняття:
- у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
- як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу під час мотивації;
- для контролю знань та під час закріплення і узагальнення знань.
Маючи такі засоби навчання, можна проводити заняття з хімії і поза кабінетом. При вивченні будь-якої теми розділів: «Повторення питань курсу хімії основної школи», «Неметалічні елементи та їх сполуки», «Металічні елементи та їх сполуки», «Органічні сполуки» та «Хімія і життя», можна продемонструвати різноманітні хімічні процеси, використовуючи ППЗ (педагогічні програмні заходи) «Віртуальна хімічна лабораторія. 8-11 класи» (Л.П. Величко, Г.А. Лашевська, Н.В. Титаренко), «Химия (8-11 класс) Виртуальная лаборатория» (2004 г., Лаборатория систем мультимедиа, МарГТУ).
Для контролю знань найкраще застосовувати комп’ютерне тестування. Воно має свої переваги: оперативність, об’єктивність, можливість тренінгу і здійснення індивідуального підходу, зокрема, через використання різнорівневих завдань. У багато разів підвищується швидкість і точність збору й обробки інформації про успішність навчання, з’являється можливість вести екстрене корегування. При цьому розвиваються навички самооцінювання, оскільки під час роботи з будь-яким програмним забезпеченням працює ефект «зміг-не зміг», коли студент бачить результат навіть раніше викладача [1].
Комп’ютерне тестування застосовуємо для контролю знань з тем: «Сульфур і його сполуки», «Нітроген та його сполуки», «Лужні та лужноземельні елементи, їх сполуки», «Оксигеновмісні органічні сполуки».
Мультимедійні засоби навчання допомагають викладачу:
- активізувати навчальну роботу студентів і посилити мотивацію навчання;
- урізноманітнити форми подання інформації й типи навчальних завдань;
- забезпечити негайний зворотній зв'язок і широкі можливості діалогізації навчального процесу;
- розширити поле самостійної діяльності студентів;
- створити навчальні середовища, які забезпечують «занурення» студента в уявний світ, у певні соціальні та виробничі ситуації.
Для одержання високого навчального ефекту необхідне систематичне використання комп’ютера на будь-якій стадії вивчення матеріалу. Можливості використання ППЗ дозволяють значно поліпшити навчально-виховний процес. Особливо це стосується предметів природничо-наукового циклу, у тому числі і хімії, вивчення якої пов’язане з процесами, прихованими від безпосереднього спостереження і тому важко сприймаються студентами. ППЗ дозволяють візуалізувати такі процеси, надаючи одночасно з цим можливість багаторазового повторення їх. Наприклад, застосування мультимедійного проектора допомагають викладачу за короткий час продемонструвати технологічні процеси, які в реальних умовах тривають годинами; створювати проблемні ситуації ; ілюструвати теоретичний матеріал заняття.
Використовуючи мультимедійний проектор, можна також реалізувати такі види освітньої діяльності:
- демонстрація презентації занять, створених викладачем, презентацій студентів та ін.;
- робота з текстом, зображенням, відеоматеріалами;
- робота з будь-якими програмами Microsoft: Word, Excel, Power Point ТА ін.
До сучасних інформаційних технологій, які використовують у навчальному процесі, належать електронні бібліотеки, посібники, довідково-пошукові системи Internet.
Найбільш ефективними засобами серед різноманіття навчальних мультимедійних технологій є:
- автоматизовані навчальні системи;
- мультимедійні презентації;
- комп’ютерні тренажери;
- відеодемонстрації;
- навчальні фільми.
Комбіноване використання анімації, звуку, живого відображення, комп’ютерної графіки надає можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому доступним і зрозумілим. Це особливо актуально в тих випадках, коли студент має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, правила техніки безпеки, номенклатуру, біографії вчених.
Ще однією перевагою автоматичних систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Студенти можуть самі задавати темп процесу навчання й самостійно контролювати його.
Мультимедійні презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо. Програми для створення презентацій дають змогу повністю сконструювати й організувати хід заняття. Для цього можна використовувати різні наочні засоби: текст, схеми, таблиці, малюнки, тести, тренажери, комп’ютерні моделі тощо. Створюючи презентації до занять, ми використовуємо програму Power Point. Комп’ютерні моделі можуть використовуватися для розв’язання різних задач.
Пріоритетом комп’ютерних тренажерів є демонстрація ідеального фізико-хімічного експерименту, цей експеримент завжди однаково відтворюється й відображає реальні фізико-хімічні закономірності. Крім того, віртуальна лабораторія дозволяє вирішувати цілу низку організаційних і практичних завдань:
- розвиток спостережливості, уміння виділяти головне, визначати цілі і завдання роботи, планувати хід експерименту, робити висновки;
- навчання дотримання вимог техніки безпеки в безпечних умовах віртуальної лабораторії;
- проведення експериментів, неможливих у хімічній лабораторії;
- швидкість проведення роботи, економія реактивів [2].
Комп’ютерні тренажери використовуємо для проведення лабораторних робіт з добування газів (амоніаку, вуглекислого газу), з розв’язання експериментальних задач.
Відеодемонстрації застосовують в тих випадках, коли на занятті справжній експеримент із різних міркувань неможливий (взаємодія натрію з водою; кальцію з водою; взаємодія алканів з кислотами, лугами, калій перманганатом; досліди з бензеном; ознайомлення зі зразками естерів).
Відеодемонстрацію можна використовувати і як демонстрацію викладеного на занятті, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації і для перевірки знань студентів.
Використання комп’ютера в навчальному процесі відкриває нові, практично необмежені можливості для творчого розвитку студентів, сприяє успішному нетрадиційному розв’язуванню багатьох методичних проблем, дає змогу активізувати самостійну пізнавальну діяльність студентів.
Література:
1. Дорофеев М.В. Информатизация - школьного курса химии // Химия. – 2002. – № 37.
2. Добротин Д.Ю., Журин А.А. Интернет в обучении химии // Химия в школе. – 2001. – № 7. – С. 52 – 55.