Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Бігдан О.В.*, Ходаківська О.В.**

ТЕОРЕТИКОМЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
*Національна академія аграрних наук України,
**Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

Вступ. Сільське господарство України – найбільш природомістка галузь, яка використовує 41,6 млн га сільськогосподарських угідь (68,9% території  України), у тому числі 32,5 млн га ріллі (53,8%), 7,9 млн га сіножатей і  пасовищ (13,1%), 0,9 млн га багаторічних насаджень (1,5%) [1, с.4]. Воно є одним із найбільших споживачів води, оскільки тут витрачається 36% її загального споживання по країні [2, с.172]. У сільському господарстві України існує низка проблем екологічного характеру до яких слід віднести втрату ґрунтами природної родючості, їх деградацію, виснаження, поширення вітрової та водної ерозії, забруднення довкілля засобами хімізації, радіонуклідами, важкими металами, відходами тваринництва тощо.

Поступово погіршується якісний стан сільськогосподарських  земель. У районах зрошення, через порушення технологічних умов проведення водної меліорації має місце підтоплення і засолення ґрунтів, спостерігається їх деградація. Нині майже 15% загальної площі зрошуваних земель піддані ерозії, 1,5% - перезволожені, понад 4% - солонцюваті та засолені. Існує загроза вторинного засолення земель внаслідок мінералізації ґрунтових вод. У поліських районах, де у попередні десятиліття було проведено осушення перезволожених земель, протягом останніх років відбувається неконтрольоване зниження рівня ґрунтових вод, зменшення потужності гумусного горизонту. Зниження вмісту гумусу практично спостерігається на усіх сільськогосподарських угіддях [3, с.24].
З огляду на це, необхідність у екологізації аграрного виробництва є очевидною та потребує негайного пошуку радикальних шляхів її широкомасштабного запровадження

 

ЧИТАТЬ ВЕСЬ ТЕКСТ >>>