Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Радзівіл К.С.
Адміністративна відповідальність як засіб забезпечення фінансової безпеки України
Асистент кафедри правознавства Київського національного торгово-економічного університету
 
Наслідки міжнародної економічної кризи першого десятиліття XXI століття змусили уряди багатьох країн звернути особливу увагу на проблему державної фінансової безпеки. Не залишилась осторонь вказаного процесу і Україна, оскільки останні події в її фінансовій сфері демонструють хиткість та нестабільність національної фінансової безпеки, її залежність від внутрішніх та зовнішніх чинників, не останнє місце серед яких займає вагома залежність від фінансової допомоги міжнародними та європейськими фінансовими організація та урядами інших країн.
Поряд з тим, здійснення будь-якого процесу у суспільстві вимагає участі держави. Ця участь може виявлятися у різних формах. Однією із таких основних форм впливу держави на розвиток суспільних відносин є правове регулювання останніх, яке здійснюється за допомогою розроблення та закріплення у нормах права суб’єктивних юридичних прав та обов’язків. Поряд із цим участь держави у регулюванні суспільних відносин не обмежується (не вичерпується) вказаним процесом. Важливим елементом діяльності держави є юридична відповідальність, яка може наставати у разі порушення будь-яким суб’єктом прав іншого суб’єкта, або у разі неналежного виконання чи невиконання суб’єктом певного обов’язку, закріпленого у правових нормах.
Наразі точаться наукові дискусії з приводу поняття юридичної відповідальності та її видів. Свого часу ще О. Е. Лейст зауважував: «Власне поняття юридичної відповідальності і ряд її вузлових проблем – предмет дискусії, яка не зупиняється протягом ряду років і в процесі якої закономірно виявляється потреба уточнення і розроблення ряду методологічних питань, без чого немислимим є вироблення загального і загальновизнаного поняття юридичної відповідальності. Тривогу викликає не стільки кількість точок зору та визначень відповідальності, скільки умоглядність ряду з них, відірваність від чинного законодавства і практики його застосування. Зрозуміло, що завдання теорії права не в коментуванні нормативних актів, але також безспірним є те, що вона не повинна настільки відриватись від правової реальності, щоб підміняти один предмет дослідження іншим» [1, с. 17].