Прокопенко В.В.
ЗАХОДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ
Національний університет «Одеська юридична академія»
В сучасних умовах зростає роль і значення української митної служби не тільки як органу виконавчої влади, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, але і як правоохоронного органу. Практично будь-яка діяльність в галузі державної митної справи тісно пов’язана із застосуванням інституту адміністративного примусу та заходів адміністративного попередження як його складової. Прийняття нового Митного кодексу України 2012 р. (далі – МК України) обумовлює необхідність глибокого і всебічного дослідження та з’ясування змісту, правової форми, властивостей і класифікаційних можливостей цих заходів, які митні органи використовують у своїй повсякденній діяльності.
Заходи адміністративного попередження мають на метіне дати здійснитися протиправному вчинку, вони застосовуються, якщо правопорушення тільки передбачається, тобто не пов’язані зі здійсненням правопорушень. Вони їм запобігають і, у цьому контексті, передують застосуванню інших примусових заходів, спрямованих проти винних у здійсненні адміністративних правопорушень. Ці заходи часто називають адміністративно-запобіжними, адміністративно-попереджувальними і застосовуються з метою попередження правопорушення.Такі заходи доволі різноманітні, застосовуються в різних сферах громадського життя і різними суб’єктами з компетенцією контрольно-наглядового характеру. В основному вони носять галузевий (відомчий) профіль, але можуть здійснюватися й органами з загальною управлінською компетенцією.
Сутність попередження (запобігання, профілактики) правопорушень полягає, по-перше, в тому, щоб не допустити протиправної поведінки з боку конкретних осіб, які до такої поведінки схильні. По-друге, в усуненні причин, що сприяють вчиненню правопорушень і створення умов, що виключають протиправну поведінку.
Слід погодитися з думкою Битяка Ю.П. [1, с. 152-153] що, незважаючи на яскраво виражений профілактичний характер, заходи подібного роду здійснюються в примусовому порядку, тобто в процесі однобічної реалізації владних повноважень і тому безпідставними є спроби представити їх як заходи, позбавлені елементів адміністративного примусу. Виражаються вони, як правило, у вигляді певних обмежень і заборон, що досить показово характеризує їхню примусову природу.