ТереховаС.І.
ПОЛІПАРАДИГМАЛЬНІСТЬ ЯК ХАРАКТЕРНА ОЗНАКА СУЧАСНОГО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА
Київський національний лінгвістичний університет
Вступ
У наш час характерними ознаками науки про мову і переклад є їх антропоцентричність, типологічність і поліпарадигмальність [5, с. 144-238] і системоцентричність. Ці тенденції певною мірою пов’язані з процесами інтеграції та глобалізації у суспільстві. Якщо типологічність, антропо- і системоцентричність лінгвістики одержали належну розробку і обґрунтування в роботах сучасних дослідників (див. праці Ф.С. Бацевича, Ю.М. Караулова, О.С. Кубрякової, В.М. Манакіна, Ж.П. Соколовської, Ю.С. Степанова, О.А. Тараненка, В.М. Телії та ін.), то дослідження переліченх тенденцій у перекладознавстві ще потребують належного аналізу і мотивації.
1. Актуальність проблемиАктуальність поставленої проблеми зумовлена недостатнім опрацюванням сучасних тенденцій перекладознавства і майже відсутністю праць, присвячених поліпарадигмальному підходу в сучасній лінгвістиці перекладу (та ширше – в перекладознавстві в цілому).Розглянемо сучасну науку про переклад крізь призму поліпарадигмального аналізу [16, с. 6-14; 17, с. 52-62], починаючи від його концептуалізації, лінгвістичних аспектів вивчення до міждисциплінарних зв’язків.