Семенюк О.О., Коцун Л.О.

СУЧАСНИЙ СТАН ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МІСТА ЛУЦЬКА

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Established species of woody plants green city of Lutsk, identified 4 groups of plants by degree prospects.

Keywords: green space, Lutsk, introduced plants.

Установлен видовой состав древесных растений зеленых насаждений города Луцка, выделены 4 группы растений по степени перспективности.

Ключевые слова: зеленые насаждения, г. Луцк, интродуценты. 

У сучасному місті стрімко відбувається процес урбанізації, що проявляється в інтенсивному розвитку промисловості, транспорту, накопиченні побутових відходів. Все це призводить до погіршення санітарно-гігієнічних умов життя населення. Частково стабілізувати ситуацію урбанізованих територій можуть рослини. Проте, тільки високопродуктивні і життєздатні насадження можуть належним чином це забезпечити.

В результаті проведених досліджень нами було виявлено 92 види деревних рослин, які належать до 2 відділів Pinophytа та Magnoliophyta та 24 родини. Відділ Pinophyta нараховує 12 видів деревних рослин, що становить 13 % від загальної кількості, які об`єднані у 3 родини, 8 родів; Magnoliophyta – 80 видів (87 %), які відносяться до 21 родини та 52 родів. З відділу Pinophyta найчисленнішими є родини Pinaceae (5 видів) та Cupressaceae (6 видів). У спектрах провідних родин відділу Magnoliophyta перші позиції належать Rosaceae (12 родів та 19 видів), Aceraceae (1;4), Oleaceae, Caprifoliaceae (4;4). Едифікаторами зелених насаджень міста Луцька є: Thuja occidentalis L., Juniperus sabina L., Acer negundo L., Salix alba Wild., Populus nigra L., Sambucus nigra L., Robinia pseudoacacia L., Sorbus aucuparia L., Tilia cordata Mill., Tilia platyphyllos Scop. Вузький спектр едифікаторів зелених насаджень свідчить про необхідність збагачення культивованої дендрофлори об’єкту дослідження. Біоморфологічний аналіз деревних рослин міста засвідчив переважання дерев -51 вид (55,4%). Кущів нараховується 39 видів (42,4%), ліан - 2 види (2,2%). Серед досліджуваних видів виключну більшість займають інтродуценти  - 56 видів рослин (61%).

Використовуючи метод інтегральної числової оцінки життєздатності та перспективності інтродукції дерев та кущів на основі візуальних спостережень П. І. Лапіної та С. В. Сіднєвої [2], нами було виділено 4 групи рослин. Перша група цілком перспективних рослин включає 36 видів, для яких характерне повне проходження свого розвитку в нових умовах зростання. В культурі вони зберігають властиву їм форму росту, володіють високою пагоноутворюючою здатністю,  дають повноцінне насіння. До другої групи перспективних рослин належить 12 видів інтродуцентів. Ці рослини повністю проходять свій цикл розвитку, проте в холодні зими у них обмерзають одно-, дворічні пагони. Натомість вони володіють високою пагоноутворюючою здатністю, яка дозволяє відновити їм втрачену форму, дають щорічний приріст. До третьої групи менш перспективних рослин належить 7 видів, у яких майже щорічно обмерзають одно-, дворічні пагони. Це Platycladus oriеntalis (L) Franko., Laburnum anagyroides Medic., Kerria japonica L., Magnolia liliflora Desr. тощо. До 4 групи малоперспективних рослин належить Prunus serrulata Lindl. В холодні зими обмерзають не лише одно-дворічні пагони, але й скелетні гілки. Таким чином, до перспективних рослин належать понад 85% видів рослин, які виявлені в результаті обстежень зелених насаджень міста Луцька. Вони з успіхом можуть бути використані для більш широкого впровадження у зелене будівництво.

Література

1. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений / П.И. Лапин, С.В. Сиднева // Опыт интродукции древесных растений. – М.: Изд. Гл.бот. сада АН СССР, 1973. – С. 7–67.