УДК 574.5:615.849:639.3
Дунаєвська О.Ф.
ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ІМУННІ ОРГАНИ
Житомирський національний агроекологічнийй університет
В доповіді розглядається вплив іонізуючого випромінювання на імунні органи собак. Встановлено зв’язок між дією даного чинника та розвитком вторинного імунодефіцитного стану.
Ключові слова: тимус, лімфатичні вузли, селезінка, іонізуюче випромінювання.
In a lecture examined influence ionizing of radiation on the immune organs of dogs. Connection is set between the action of this factor and development of the second immunodeficient state.
Key words: timus, lymphatic knots, spleen, ionizing a radiation.
В останній час в усьому світі зростає зацікавленість у дослідженнях імунних функцій на тканинному рівні. І це не випадково, тому що саме в тканинах, які утворюють імунні органи, а також практично в усіх інших тканинах організму імунокомпетентні клітини проходять всі етапи свого дозрівання, виконують притаманні їй функції, постійно знаходяться під впливом тканинного мікрооточення і взаємодіють з ним. Особливістю гістофізіології імунної системи є висока динамічність. В ній постійно відбуваються процеси проліферації, диференціації, міграції, кооперації, апоптозу лімфоцитів. На кожному з цих етапів відбувається експресія поверхневих молекул – рецепторів і маркерів, а також біологічно активних речовин – цитокінів. Гістофізіологічні процеси в імунній системі достатньо автономні, але модулюються під впливом факторів зовнішнього середовища, зокрема, іонізуючого випромінювання [1, 2].
За результатами наших гістологічних та морфометричних досліджень встановлено, що дія малих доз іонізуючого опромінення призводить до змін у морфометричних параметрах центрального органу імунного захисту – тимуса, що проявляється збільшенням відносної площі сполучної тканини та зменшенням відносної площі паренхіми та кіркової речовини зокрема. Слід зазначити що подібні явища в цілому характеризують зниження морфофункціональної активності тимуса.
При мікроскопічному дослідженні гістологічних препаратів лімфатичних вузлів статевозрілих собак та цуценят спостерігали збереження їх структури, та відмічали, що товщина капсули мала тенденцію до збільшення в 1,2 рази, відносна площа сполучної тканини збільшилась в 1,2 рази, тоді як площа лімфоїдної тканини та середня площа лімфатичного вузлика зменшилась у 1,3 рази .
У тварин, вирощених на забрудненій радіонуклідами території, часто спостерігали зниження лімфопоетичної активності селезінки, про що свідчить достовірне зменшення відсотку білої пульпи селезінки у 1,75 рази у порівнянні з контролем у цуценят та в 1,57 рази у дорослих собак. Спостерігалась тенденція до зменшення кількості малих лімфоцитів. Відносна площа червоної пульпи мала тенденцію до зменшення, в ній збільшувалась кількість гемолізованих еритроцитів.
Таким чином, проведені нами дослідження продемонстрували чутливість та залежність органів імунної системи від факторів навколишнього середовища, зокрема, радіоактивного забруднення. При дії, цього чинника у собак розвинувся стан вторинного імунодефіциту.
Література:
- Труфакин В.А., Шурлыгина А.В. Проблемы гистофизиологии иммунной системы // Иммунология. – 2002. – Т. 23. – № 1. – C. 4-8.
- Аклеев А.В. Инволюционные изменения иммунного статуса людей, подвергшихся хроническому радиационному воздействию // Мед. радиология и радиац. безопасность. – 1995. – Т. 40. – № 3. – С. 8-11.