УДК:726.54:264.931
Лящовська Н. М.
АРХІТЕКТУРНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МУРОВАНИХ ЦЕРКОВ БУКОВИНИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ.
Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника
У статті розглядається сакральна мурована архітектура. Головна увага акцентується на стилістиці зведення та оздоблення церков. Автор аналізує вплив традиції на побудову споруд.
Ключові слова: сакральна архітектура, об’ємно-просторова композиція, бароко, еклектика, модерн.
В статье рассматривается сакральная каменная архитектура. Главное внимание акцентируется на стилистике возведения и отделки церквей. Автор анализирует влияние традиции на построение сооружений.
Ключевые слова: сакральная архитектура, обьемно-пространственная композиция, барокко, эклектика, модерн.
The article deals with sacred stone architecture. Home emphasizes the construction and decoration of churches stylistics. The author examines the impact of tradition on building structures.
Key words: sacral architecture, by volume of-spatial composition, barogue, eclecticism, modern.
Сакральна архітектура, зокрема кам’яне храмове будівництво, займає важливе місце в духовній культурі України. Західноукраїнську церковну архітектуру репрезентують храми Буковини. Слід відмітити, що найбільш інтенсивне храмове муроване будівництво на Буковині велось з кінця ХVIIІ – початку XIX ст. За ініціативи Австрійського уряду був створений Православний релігійний фонд, що фінансово допомагав у будівництві мурованих церков. Храмова архітектура цього періоду відрізняється розмаїттям стилів та напрямків.
В період кінця XVIII ст. церковній архітектурі притаманні риси пізнього бароко, що відзначається більшою лаконічністю та переходом від вибагливих силуетів до більш простих геометризованих з використанням класичного ордеру, позбавлених пишного орнаменту. Характерною для цього періоду є угнута форма бань. Яскравим прикладом такого типу споруд є церква Різдва Богородиці (рис. 1). В плані являє витягнутий прямокутник з прилеглими із півночі, півдня, та сходу екседрами, що утворюють трилисник, типовий для архітектури Молдавії. Церква зберегла елементи оборонного призначення, оборонну галерею навколо всієї споруди, маленькі вікна-бійниці в стінах другого поверху,сходи та стіни завтовшки від 1 до 1,4 метра. Семибанна святиня схожа на храми козацького бароко на Лівобережній Україні [6, с.14].