УДК 338.246.87:330.4+005.334

Хома І.Б.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМНОГО КОНТРОЛЮ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКУ

Національний університет «Львівська політехніка»

Вступ

У сучасних умовах майже кожне виробниче під­приємство з позиції стану економічної захищеності виявилось неготовим до нових умов господарювання, демонструючи періодичну неефективність і фінансову слабкість більшості своїх господарюючих процесів, не витримуючи на ринку навіть незначної конкуренції. Економічна захищеність виробничо-господарських структур виступає зараз од­нією з найважливіших економічних категорій щодо нормального функ­ціонування і розвитку сфери підприємництва. Досягнення відповідного її рівня вітчиз­няними підприємствами і забезпечення його системного контролю в умовах ринкових трансформацій є основною проблемою, вирішення якої допоможе закріпити незалежність держа­ви щодо збереження ринків збуту і встановить оптимальне співвідношення між експортним та імпортним потенціалом, що згодом дасть можливість збільшити прибутки і кардинально по-новому поставитись до розв’язання різноманітних фінансових проблем.

Кількісне оцінювання і контроль за рівнем економічної захищеності підприємства можна виконати альтернативно через інтегральну оцінку коливання основних керуючих економічних параметрів підприємницької структури. У зв’язку з цим, по-перше, виникає необхідність узагальнення факторів впливу на процес забезпечення економічної захищеності на суб’єктах господарювання; по-друге, систематизація прин­ципів досягнення і збереження економічної захищеності підприємства на відповідному контрольному рівні; по-третє, можливості застосування економіко-математичного моделю­вання для побудови оптимальної моделі (траєкторії) економічного розвитку і системного контролю економічної захищеності виробничого підприємства.

Узагальнення факторів впливу на процес забезпечення економічної захищеності підприємств

Сучасні реалії ринкової економіки досить неоднозначно вплинули на розвиток виробничого сектору економіки. Тому їх вплив на діяльність ряду підприємств, як представників відносно відкритої системи, що існує тільки за рахунок тісної взаємодії з оточуючим середовищем, слід розглядати через інтеграцію вітчизняної економіки у світову і через обов’язкове формування на них внутрішнього економічного захисту, причому, у складі системи забезпечення загальної економічної безпеки держави. Це, насамперед, стосується стратегічно важливих для держави промислових підприємств, для яких першочерговим завданням є збереження при будь-яких умовах власного виробництва і високої конкурентоспроможності їх готової продукції.

ЧИТАТЬ ВЕСЬ ТЕКСТ с рисунками >>>