УДК: 616-099+546.48

Котляренко Л. Т., Ружицька О. Ю.

Шляхи проникнення кадмію в організм та особливості його впливу

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського

Вітчизняні та зарубіжні науковці все більше звертають увагу на проблему негативного впливу кадмію і його сполук на живі організми.

Ключові слова: кадмій, організм.

Domestic and foreign scientists increasingly pay attention to the problem of negative effects of cadmium and its compounds on living organisms.

Key words: cadmium, organism.

Важкі метали – значна група токсикантів, яким притаманне глобальне проникнення, стійкість і наявність в усіх життєво важливих середовищах довкілля. Вони мають виражені токсичні властивості, впливають на активність ферментів та перебіг біохімічних процесів, здатні до накопичення у тканинах і при тривалій дії призводять до негативних наслідків [3]. Останніми десятиріччями одним із розповсюджених забруднювачів навколишнього середовища є кадмій. Джерелом забруднення довкілля даним металом є підприємства кольорової металургії, машинобудівної, електротехнічної, хіміко-фармацевтичної і легкої промисловості.

Кадмій надходить в організм людини і тварин через шлунково-кишковий тракт, органи дихання та шкіру. Абсорбція кадмію через шкіру незначна. Рівень надходження металу через органи дихання визначається вмістом кадмію в атмосферному повітрі. Високий рівень ксенобіотика в організмі за рахунок легеневого поглинання спостерігається в осіб, які живуть поблизу промислових джерел токсиканта. Важливим джерелом забруднення повітря сполуками кадмію є тютюновий дим. У кров курців надходить 30-60 % металу, а в легенях відкладається майже 10 % ксенобіотика, вивільненого з тютюну [1].

Для людей, які не зазнають впливу промислових концентрацій металу, основним джерелом надходження є харчові продукти та питна вода. На відміну від легень, всмоктування солей кадмію зі шлунково-кишкового тракту йде дуже повільно [4]. Крім того, інтенсивність всмоктування цього металу аліментарним шляхом залежить від багатьох чинників, зокрема від віку організму, хімічної форми кадмію і ін. Врахування вікового аспекту є надзвичайно важливим, оскільки реакція молодого і старого організму на вплив ксенобіотика неоднакова. У травному тракті дітей кадмій абсорбується значно інтенсивніше, ніж у дорослих. В період статевого дозрівання молодий організм порівняно зі старим значно чутливіший до дії токсичних чинників [3].

Найінтенсивніше кадмій акумулюється в органах, що здійснюють в організмі основну детоксикаційну функцію – в печінці та нирках. За умов тривалого надходження цього металу в організм людини, то у нирках його концентрація буде в 10-15 разів більша, ніж у печінці [1]. Даний метал акумулюється і в клітинах інших органів і тканин – сім’яники, селезінка, ендокринні залози, кістки та ін.

За умов гострого отруєння найбільший рівень кадмію виявляють у клітинах дванадцятипалої кишки. Тонка кишка є функціонально активним органом і зазнає значного впливу шкідливих факторів. Беручи до уваги, що складки, ворсинки, крипти та мікроворсинки збільшують площу слизової оболонки органа майже в 500 разів, площа активної поверхні тонкої кишки, яка вступає в безпосередній контакт з шкідливими факторами, становить 200-300 м ² [2]. Багато токсичних сполук надходить до організму шляхом всмоктування в тонкій кишці, особливо активного у порожній, здійснюючи при цьому патогенну дію на її структури.

Ознайомлення з літературними джерелами щодо вивчення впливу кадмію на організм людини і тварин показало, що даний метал спричинює суттєві зміни в стуктурі та функціях багатьох органів, проте робіт про вплив цього токсиканта на морфологічні зміни в клубовій і порожній кишках виявлено не було. Отже, окремі аспекти прблеми забруднення довкілля важкими металами та їх наслідки для живого організму залишаються до кінця не вивченими й вимагають подальшого їх дослідження.

Література:

1.  Антонюк  Г.Л., Білецька Л.П., Бабич  Н.О., Панас Н. Є, Жиліщиц  Ю.В.  Кадмій в організмі людини і тварин. Надходження до клітин і акумуляція. // Біологічні студії. – 2010. – Т. 4, № 3. – С. 125 - 136.

2.  Кравець В.В. Морфологічні зміни в тонкій кишці під впливом різних ендогенних і екзогенних чинників //Вісник СумДУ. Серія “Медицина“.  -  2008. -  № 1 – C. 5 – 16.

3.  Мельничук Д. О., Мельникова Н. М., Є. А. Деркач. Вікові особливості кумуляції кадмію в органах токсикованих щурів і зміни показників кислотно-лужного стану крові за різних умов антиоксидантного захисту організму. Український біохімічний журнал.­ – 2004. -  т. 76, № 6. – С. 95 – 99.

4.  Прокопенко Н. В. Вплив кадмію на структурно-функціональний стан еритроцитів. Вісник Харківського національного автомобільно-дорожного університету. Випуск 43. - 2008. - С. 66 - 69