Задачина А.В., Лозовий А.В.

Організаційні основи спортивної секції в навчальних закладах

А.В. Задачина  ст. викладач фізичного виховання НВК: ЗШ І-ІІІ ст. - гімназія № 23 м. Вінниця

Запропонована стаття піднімає проблему організації спортивних секцій в учбовому закладі. В статті узагальнено досвід впровадження позаурочної форми занять з фізичної культури шляхом створення секції з різних видів спорту.

Ключові слова: спортивна секція, організація роботи секції, робота секції.

The offered article deals with the problem of organization of sporting sections in educational establishment.

The article summarized the experience of implementing extracurricular forms of physical education by creating sections in different sports.

Keywords: sports section, organization of sections, work of section.

Спортивні секції є однією з головних ланок організації спортивно-масової роботи в навчальних закладах. Через секції колективу фізичної культури сотні тисяч учнів залучаються до регулярних занять спортом. Тут вони знайомляться з основами техніки, одержують загальний фізичний розвиток. У результаті занять у секції в учнів формується інтерес до спорту, формуються початкові знання та уміння, які дозволяють багатьом з них продовжувати поглиблені заняття в спортивних секціях.

Вся навчально-спортивна робота будується в секціях з окремих видів спорту. Враховуючи практику навчальних закладів, вважаємо, що провідними повинні бути секції з легкої атлетики, гімнастики, плавання, туризму, лижного, стрілкового спорту, футбол у. тенісу. Починати регулярні заняття із спорту необхідно з учнями 5-6 класів, а з деяких видів спорту і з учнями початкових класів, оскільки у них виявляється достатньо стійкий інтерес до певного виду спорту.

Для організації секції колективу фізичної культури необхідно провести підготовчу роботу: обговорити питання про організацію секції на раді колективу, виділити тимчасове бюро або відповідальних учнів, членів, ради і представників активу для проведення підготовчої роботи; забезпечити місця для занять; придбати необхідний спортивний інвентар; провести роз'яснювальну роботу серед учнів (бесіди викладача, інформування учнів шляхом плакатів і усних оголошень у аудиторіях, використання стінгазети, запрошення для бесіди і демонстрації даного виду спорту майстрів спорту, показ спортивних кінофільмів); провести шкільну спартакіаду і запис в члени секції учнів, які на них найбільш відзначилися. Після складання списку 1 бажаючих займатися викладач або керівник секції комплектує навчальні групи. Потім проводяться організаційні збори секції, на яких обирається голова секції, бюро в складі 3 - 5 чоловік. У групах обирають старост, а в секції спортивних ігор — капітанів команд. Складається розклад занять, готується необхідна документація по роботі секції (відомість особливого складу, журнал занять).

Староста веде облік відвідування занять, на кожне чергове заняття призначається черговий, який відповідає за готовність залу, площадки, обладнання та інвентарю до занять. Старші в групах і капітани команд відповідають за організацію, дисципліну і порядок у своїй групі або команді. Бюро секції проводить таку роботу: організовує систематичні заняття груп і команд секції згідно розкладу занять, стежить за тим, щоб під час занять зберігалася відповідна дисципліна і порядок. Секція під керівництвом ради колективу викладача організовує виступи груп і команд на змаганнях, забезпечує старанну підготовку членів секції до цих змагань, проводить виховну роботу з членами секції, виховує у них любов до спорту, почуття відповідальності, товариства і гордості за свій навчальний заклад і колектив фізичної культури.

Педагогічна робота викладача-тренера мас бути багатогранною. Поряд з розвитком фізичних якостей, удосконаленням технічних навичок і тактичного мислення викладач-тренер повинен виховувати активність та ініціативу, мужність і сміливість, колективізм і волю до перемоги.

Необхідно так спрямувати роботу секції, щоб всі питання організації і внутрішнього життя секції вирішувалося в основному силами учнів під керівництвом викладача. Необхідно безперервно проводити роботу по залученню учнів у члени секції. Не можна допустити, щоб в секції організувалася, замкнута група, яка б не залучала інших учнів до занять даним видом спорту.

До новачків слід ставитися з особливою увагою, поки вони не засвоять техніку даного виду спорту. Дуже часто учень-новачок, не зустрівши належної уваги з боку керівництва секції, перестає відвідувати заняття і вибуває з секції. Для новачків іноді організуються спеціальні групи і заняття, для проведення яких викладачі залучають актив з числа старших класів.

У секціях спостерігається іноді плинність складу, з яким необхідно боротися. Причини цієї плинності найчастіше такі: невміння учнів планувати свій вільний час, перевантаження навчальною роботою, відсутність постійного інтересу до занять спортом, неувага в секції до новачків, нецільне проведення занять, нерозуміння і незнання перспектив занять спортом, неправильний підхід до учнів з боку учителя фізичної культури-тренера, незручність розкладу секції та інше.

Також причиною плинності може бути квапливий початок занять у секціях або організація секції без підготовчої роботи, без необхідних умов для занять.

Необхідно уважно вивчати причини плинності і в кожному окремому випадку вживати конкретних профілактичних заходів.

Спортивні секції потрібно комплектувати з початку навчального року. Члени секції для проведення практичних занять розподіляються на групи. Якщо число членів групи більше 25 чоловік, то організуються паралельні групи. При розподілі на групи враховується стать, вік і ступінь фізичної підготовленості учнів.

У кожній навчальній групі може бути декілька відділень. Число навчальних груп і відділень залежить від кількості дітей, які бажають займатися гімнастикою, стану спортивної бази, кількості викладачів (керівників) тощо.

У відділеннях є доцільною така кількість учнів: у групах підготовчій і III юнацького розряду — 12- 15 чоловік, у трупі II юнацького розряду — 10-12 чоловік, у групі І юнацького розряду — 8-10 чоловік.

Необхідною умовою навчально-тренувальної роботи в секції є систематичний лікарський контроль. Не рідше двох разів у навчальному році всі учні, які займаються в секції, проходять детальне медичне обстеження. Дуже важливо щоб юні спортсмени суворо дотримувалися режиму, елементами якого є ранкова гімнастика, загартування, прогулянки та ігри на повітрі, спеціальні домашні завдання, спрямовані на загальну підготовку, самомасаж.

Навчальні заняття доцільно починати з вересня до червня-липня, погодивши розклад з режимом дня протягом навчального року не варто міняти, заняття завжди повинні проходити в одні і ті ж дні (2-3 рази на тиждень) і години.

При розподілі програмового матеріалу необхідно дотримуватися основних принципів періодизації навчально-тренувальної роботи.

Підготовчий період. У цей період учні отримують всебічну підготовку, покращують фізичні, моральні і вольові якості, оволодівають технікою рухових дій у вибраному виді спорту.

Основний період. У цей період із загальною фізичною підготовкою передбачається подальше оволодіння програмовим матеріалом, технікою, вивчення тактичних дій, участь у змаганнях.

Перехідний період. Перед цим періодом ставляться завдання поступового зниження фізичного навантаження, переключення членів секції на заняття іншими видами спорту (активний відпочинок).

У канікули заняття в секціях продовжувати. В літні канікули можуть бути використані інші форми роботи, наприклад, завдання для індивідуальних занять учнів, особливо з метою загальної фізичної підготовки і удосконалення в спортивній техніці.

Перед закінченням навчального року потрібно вияснити у кожного члена секції, куди і в які місця він поїде відпочивати, відповідно в цим будуть враховані його можливості займатися тим або іншим видом спорту.

Індивідуальні заняття для членів секції потрібно організовувати з урахуванням фізичного розвитку, стану здоров'я, пройденого раніше навчального матеріалу. Тим, хто буде займатися під час канікул самостійно потрібно порекомендувати відповідну навчальну літературу зі спорту.

Література:

1. Грищенко Л.К. Фізвиховання різних верств населення. - Харків, 2004.

2. Сауткін М.Ф. Значення обліку морфофункціональних проявів в період статевого дозрівання дітей для практики фізичної культури. - Теорія та практика фізичної культури, 1978. - № 3.

3. Суслов М.Г. Методичні рекомендації по організації самовизначення і самоконтроля добової періодичності функціонального стану організму підлітка. – Вінниця: 1982.

4. Петренко М.І. Самостійні заняття студентів з фізичного виховання. Навч. пос. -  Вінниця, ВНТУ, 1998.

5. Догадін М.Є. Основи теорії і методики фізично­го виховання, - К., 1967.