Пилип Г. М.

Передумови реформування вищої медичної освіти у 80-90-х роках ХХ ст. в Україні

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

The work is „The causes of reformation of the high medical education in 80-90’s of 20-th century in Ukraine”. The article reveals the economical and social problems, which caused the restraining of the development of the high medical school in Ukraine at the end of the 80’s. 

Keywords: Medical school, medical education, economical development.

Эта статья о предпосылках реформирования высшего медицинского образования в  Украине в 80-90-е годы ХХ ст. Раскрываются социально-экономические предпосылки, которые возникли в те годы в высшей школе.

Ключевые слова: социально-экономическое развитие, медицинская школа, медицинское образование.  

Прискорення соціально-економічного розвитку країни потребує корінного покращення професійної підготовки спеціалістів. Кваліфікація, професійна компетентність кадрів та їх висока громадянська відповідальність визначають масштаби і темпи науково-технічного прогресу, інтенсифікації народного господарства. Вищій школі відводиться визначальна роль не лише у підготовці висококваліфікованих кадрів для народного господарства, а також і у розвитку духовної культури народу, в активізації людського фактору [3].

Аналіз економічних та соціальних проблем розвитку суспільства в кінці 80-их років ХХ століття показав, що вища школа потребує значної перебудови та вдосконалення, адже вона є основним фактором впливу на економіку, культуру, соціальну сферу. Вищі навчальні заклади за роки радянської влади підготували значну кількість спеціалістів для народного господарства, однак настав час, коли вища освіта вже не змогла конкурувати із аналогічними закладами зарубіжних країн, а підготовка фахівців вимагала покращення. Про це йшлося на ХХVІІ з’їзді КПРС, який відбувся у 1987 році. На цьому наголошували у своїх працях і вчені-педагоги Білинська М., О.О.Таранов та ін. [1; 2].

Зокрема, О.О.Таранов слушно наголошував, що на кінець 1980-их років накопичилося багато проблем, які стали гальмувати розвиток вищої школи та її вплив на соціально-економічний  розвиток країни. З-поміж них він визначив наступні:

– ріст випуску спеціалістів не супроводжувався підвищенням якості їх підготовки;

        – у вищій школі відбувся значний поділ на окремі спеціальності, хоча передбачалася підготовка фахівців широкого профілю;

        – навчально-виховний процес виявився відірваним від проблем соціальної практики;

– вищим медичним освітнім закладам не вдалося повністю вирішити завдання  професійної орієнтації молоді, підвищити відповідальність студентів за результати навчальної праці, а органам управління виявити реальні потреби у спеціалістах як окремих галузей народного господарства, так і регіонів країни;

        – у вузах існувала залежність чисельності викладачів від відсіву студентів;

        – практика розподілу випускників не забезпечувала потрібного контролю за прибуттям молодих спеціалістів до місця роботи, їх працевлаштуванням та подальшою роботою. Значна частина випускників – лікарів відпрацювавши у лікувально-профілактичних закладах сіл і невеличких міст перебиралася для продовження професійної діяльності у великі міста. Тому сільські медичні заклади постійно страждали від нестачі кваліфікованих спеціалістів, а в міських лікувально-оздоровчих установах спостерігалося перенасичення фахівцями [4].

        Аналіз засвідчує, що відрив підготовки фахівців медичного профілю від професійної практики та відсутність контролю за роботою молодих спеціалістів у закладах охорони здоров’я відповідно до направлення їх для подальшої фахової діяльності у різні лікувально-профілактичні установи України привели до того, що частина випускників не доїжджала до місць призначення або через декілька років покидала ті місця і працевлаштовувалася за власним бажанням переважно у  районних та міських закладах охорони здоров’я. Сільські ж лікарні продовжували залишатися не укомплектованими необхідними лікарями (близько 3 тисяч вакантних місць у сільській місцевості на початок 1990-тих років) [4]. 

Література:

1. Білинська М. Стратегічне управління вищою медичною школою: суть та зміст / М. Білинська // Статистика України. – 2003. – № 3. – С. 18-22.
2. Основные направления перестройки высшего и среднего специального образования в стране : [сб. документов и материалов]. – К. : Вища школа, 1987. – 86 с.
3. Спіженко Ю. П. Проблеми реформи системи охорони здоров’я в Україні / Ю. П. Спіженко // Лікарська справа. – К. : Здоров’я. – 1993. – с. 3–10.

4. Таранов А. А. Высшая школа: правовые аспекты перестройки / А. А. Таранов. – Алма-Ата : Казахстан, 1984. – 80 с.