Гайдамака В.М.

Підготовка військових журналістів в Україні: 1949-2000 рр.

ДонНУ

Історія кафедри журналістики Львівського військового ордена Червоної Зірки інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного при національному університеті «Львівська політехніка» бере свій початок з того дня, коли директивами Генерального штабу Збройних Сил СРСР від 25 липня 1949 року і Головного політичного управління Збройних сил СРСР від 2 серпня 1949 року в штат військово-політичного училища були включені 10-місячні курси перепідготовки редакторів дивізійних та армійських газет.

Перший випуск редакторів газет відбувся в липні 1950 року, а у 1951 році училище було розформоване, а на його базі були утворені Львівські курси політскладу Збройних Сил. Розпочало діяти газетне відділення.

15 лютого 1962 року училище було знову перетворено у вищий навчальний заклад з присвоєння йому назви Вищого військово-політичного училища Радянської Армії і Військово-Морського флоту. Понад з багатьма іншими кафедрами була утворена і кафедра журналістики.

За роки існування кафедри неодноразово перероблялись навчальні програми, кожного року вносились зміни в тематичні плани. На засідання кафедри запрошувались окремі курсанти, які слабо навчались чи порушували військову дисципліну. Такі засідання проводились, як правило, разом з командирами груп, взводів, рот. Такі форми роботи з курсантами застосовувались на кафедрі і у 90-ті роки ХХ століття.

Начальниками кафедри журналістики в різні годи були: полковник Свинаренко М.С. (кандидат історичних наук, доцент), полковник Ужегов Т.І. (кандидат історичних наук, доцент), полковник Хамов В.І. (кандидат філологічних наук, доцент), полковник Кривошея Г.П. (кандидат історичних наук, професор), полковник Козлов В.А. (кандидат історичних наук, доцент), полковник Горевалов С.І. (доктор філологічних наук, професор).  

У 1992 році кафедра зробила свій останній повнокровний випуск. Більша частина курсантів другого, третього і четвертого курсів зі Львова була переведена до російських ВНЗ. В училищі залишились ті майбутні військові журналісти, які склали присягу на вірність українській суверенній державі. Кафедра, після скорочення великої кількості викладачів, якою продовжував керувати полковник Кривошея Г.П., приступила до їх доучування.

У зв’язку з тим, що нового набору курсантів на 1992-93, а потім і на 1993-94 н.р. не було, перед колективом кафедри постало питання: бути чи не бути кафедрі журналістики? Ці питання ставилися на всіх рівнях: і керівництвом училища, а потім і керівництвом Відділення військової підготовки ДУ «Львівська політехніка», куди воно організаційно увійшло, і керівництвом кафедри. Довгоочікувана звістка прийшла: згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 325 від 18.05.94 року військових фахівців за спеціальністю «Журналістика» треба було готувати на базі ВВПДУ «Львівська політехніка». На той час начальником кафедри був призначений кандидат історичних, доцент, полковник Козлов В.А.

На перший курс 1994-95 н.р. було зараховано 30 майбутніх військових журналістів. Одночасно продовжувалось доучування четвертокурсників. А кафедра журналістики структурним підрозділом увійшла до складу Відділення військової підготовки Державного університету «Львівська політехніка» — як наслідок реформування військової освіти Збройних Сил України.

До 2000 року кафедра підготувала близько 3 тисяч журналістів. 100 курсантів з них закінчили цей навчальний заклад із золотою медаллю, а 370 чоловік отримали диплом з відзнакою.

Література:

1. Кафедра журналістики (історія кафедри), редактор полковник Горевалов С.І., 200 прим., друкарня ВІ при НУ «ЛП». — 2002,  50 с.
2. Горевалов С. Військова журналістика України в національно-визвольних змаганнях. — Львів.: Львівська політехніка, 1997. — 320 с.