Михайлів І. Р., Мазур А. П.

Ефективність відновлювальних робіт на свердловині 3-Делятин Микуличинського родовища

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Важная роль в улучшении топливно-энергетического баланса Украины отводится рациональному использованию фонда пробуренных скважин. Большое количество бездействующих, аварийных и ликвидированных скважин является весомым резервом для повышения объемов добычи нефти и газа. Определенное их количество целесообразно восстанавливать и повторно вводить в промышленную эксплуатацию.

Ключевые слова: фонд пробуренных скважин, бурение нового ствола, ликвидированные скважини.

At the Ukraine oil and gas deposits important thing of oil recovery increasing be allocated to rational use of the drilled wells stocks. Thus a lot of inactive, emergency and abandoned wells are heavy reserve for increasing production volumes of immovable oil and gas reserves.

Keywords: stock drilled well, drilling new bore, abandoned wells.

Важлива роль в покращенні паливно-енергетичного балансу України відводиться раціональному використанню фонду пробурених свердловин. Велика кількість бездіючих, аварійних та ліквідованих свердловин є вагомим резервом для підвищення обсягів видобутку нафти і газу. Певну їх кількість доцільно відновлювати та повторно вводити в промислову експлуатацію.

Пошукова свердловина 3-Делятин з проектною глибиною 4000м була забурена у 1973 році з метою оцінки перспектив промислової нафтогазоносності менілітових відкладів Теснянської площі. Однак, нормальний процес поглиблення мав місце лише до глибини 2331м. У подальшому, інтенсивні обвали і осипи порід у воротищенських, поляницьких і менілітових відкладах спричинили прихоплення бурильного інструменту. Роботи з ліквідації аварій не завжди були успішними, що призвело до необхідності встановлення цементних мостів і перебурювання свердловини другим стовбуром. Ускладнення і часті аварії обумовили передчасний спуск та цементування 245x219мм проміжної колони на глибині 2334м. При цьому, в інтервалі 2427-2334м залишився неперекритим проміжною колоною раніше залишений внаслідок аварії бурильний інструмент. Останній настільки був втиснений у каверни і стінки свердловини, що долото діаметром 215,9 мм вільно проходило повз нього.

Таким чином, наявність аварій, вкрай складні геологічні умови та неможливість забезпечення стійкості стовбура призвели до того, що 08.07.75 р.  свердловину було зупинено бурінням при глибині вибою 2653м і за технічними причинами її було ліквідовано.

Однак, сучасний стан вивченості геологічної будови Надвірнянського нафтогазопромислового району озвучив питання про те, який структурний елемент розкрила свердловина 3-Д - південно-східне крило Теснянської складки або північно-східну чолову частину Микуличинської складки. За результатами детального аналізу розкритого свердловиною 3–Д розрізу і кореляції його з розрізами свердловин Микуличинського родовища, можна зробити висновок про те, що ймовірно, свердловина розкрила чолову частину Микуличинської складки в блоці свердловини 6–Мик.

За відсутності перспективних об'єктів у свердловині передбачається буріння нового похилоспрямованого стовбура з азимутом 213° і відходом 200-300м на глибині 1820м. Для виконання поставленого завдання необхідно провести монтаж стаціонарної бурової установки і забурити із проміжної 245x219мм колони новий похило-спрямований стовбур. Для досягнення горизонтального відходу 200-300м новий стовбур необхідно забурювати з глибини близько 1000м, темп набору кривизни повинен складати 1°/10м, довжина ділянки набору кута - 231 м, а похило-прямолінійної ділянки - 647м. Після досягнення горизонтального відходу 300м на глибині 1820м свердловину передбачено добурити до глибини 2800м. Загальна глибина свердловини із урахуванням видовження за рахунок похило-спрямованого профілю складатиме близько 3000м. Разом з цим необхідно відзначити, що буріння нового стовбура пов'язане із значними технологічними труднощами і ризиком виникнення ускладнень та аварій в процесі буріння. Випробовування можливих перспективних об'єктів передбачається в процесі буріння, а їх  освоєння - після спуску експлуатаційної колони.

Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, сукупний чистий прибуток від реалізації даного проекту складе 20,83 млн грн., середня рентабельність продукції – 99%. Капітальні вкладення  на проведення відновлювальних робіт на свердловині 3-Делятин окупляться протягом 10,5 років.  У кінці проектного терміну чиста теперішня вартість позитивна і досягає розміру 3,04 млн. грн. Внутрішня норма рентабельності проекту 14,8%. За 30 років у бюджет буде перераховано 30,53 млн. грн.

Отже, проведення відновлювальних робіт на свердловині 3–Делятин при збереженні, закладених у розрахунки технологічних та економічних умов, принесе вигоду нафтогазовидобувному управлінню. Однак, величина терміну окупності капітальних вкладень (10,5 років) та внутрішньої норми рентабельності (15%) свідчать про високу ризикованість даного проекту.

Література

1 Витвицький Я.С. Економіка нафтогазорозвідувальних робіт. Навчальний посібник.– Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004.- 324с.

2 Міщенко В.С. Мінерально-сировинний комплекс України: економічні орієнтири // Научные труды НГА Украины. – Днепропетровск: 1998, №3, т.1, с.22-27.

3 Фондові матеріали центральної науково-дослідної лабораторії, Івано-Франківськ, 2004р.