Григорова Н.В., Кузьміна М.А., Роєнко Н.О.

ПРИ ЖОВТЯНИЦІ ТА ПНЕВМОНІЇ

У новорожденных детей с желтухой и пневмонией выявлен характер изменений исследованных гематологических показателей. В гранулоцитах крови установлено возрастание содержания цинка и секреторного материала при пневмонии, падение уровня этих внутриклеточных компонентов при физиологической желтухе, желтухе новорожденных и гемолитической болезни.

Ключевые слова: гематологические показатели, желтуха, новорожденные, пневмония, секреторный материал, цинк.

In new-born children with jaundice and pneumonia the character of changes of investigated hematologic indicators was studied. In blood granulocytes was determined the increase of zinc and secretory material content by pneumonia, the decrease of level these intracellular component by phisiological jaundice, jaundice of new-born children and hemolytic disease.

Key words: hematologic indicators, jaundice, new-born children, pneumonia, secretory material, zinc.

Період новонародженості характеризується перебудовою різних систем організму, пристосуванням його до позаутробного існування на тлі незрілої нервової системи та недостатніх імунобіологічних реакцій. Деякі фізіологічні процеси переходять у патологічні, що призводить до розвитку жовтяниць і пневмоній. Розвиток жовтяниць обумовлений підвищенням вмісту в крові білірубіну. Причини виникнення жовтяниці можуть бути різноманітні: зниження активності ферментів системи трансферази глюкуронової кислоти, зниження зв’язуючої здатності альбуміну та ін. Це характерно для фізіологічної жовтяниці новонароджених. Жовтяниця здорових новонароджених відрізняється від жовтяниці недоношених дітей. Захворювання на пневмонію складає приблизно 1% серед доношених дітей та приблизно 10% серед недоношених. Розвитку пневмонії у новонароджених сприяє велика кількість екстремальних факторів, які діяють на організм в антенальному, інтранатальному та постнатальному періодах. Пневмонія у новонароджених може бути як первинним захворюванням або одним з осередків сепсису чи генеталізованої вірусної інфекції. Безпосередніми етіологічними агентами пневмонії можуть бути різні бактерії, віруси, гриби [1]. У своєчасному виявленні та розпізнавання патологічних станів і хвороб новонароджених провідне значення належить методам лабораторної діагностиці, в тому числі гематологічним і біохімічним. Не менш важливим є встановлення рівня внутрішньоклітинного цинку враховуючи важливість біологічної ролі цього мікроелементу: захисну функцію, участь у процесах росту та розвитку організму [2]. Найбільш презентативним є визначення кількості металу в гранулоцитах крові, оскільки існуючі дані свідчать про те, що вміст цинку в цих клітинах є показником  його обміну у всьому організмі [3]. Одночасно з рівнем мікроелементу в зернистих лейкоцитах встановлювали вміст секреторного матеріалу, що, як вважають знаходиться в комплексі з цинком.

Було обстежено 100 новонароджених віком 1-7 діб. Усіх їх було поділено на 5 груп: 1 – це здорові новонароджені діти (контрольна група); 2 – новонароджені з фізіологічною жовтяницею; 3 – недоношені з жовтяницею; 4 – новонароджені з гемолітичною хворобою; 5 – новонароджені з пневмонією. У обстежених брали кров. Проби крові використовували для визначення рівня гемоглобіну, загальної кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів і білірубіну. Мазки крові використовували для підрахунку лейкоцитарної формули та постановки цитохімічних реакцій на цинк і секреторний матеріал.

Вміст цинку в гранулоцитах крові новонароджених дітей визначався за допомогою дитизонової і сульфарсазенової реакцій, а вміст секреторного матеріалу за допомогою реакцї метилового зеленого-еозину (МЗЕ). На препаратах, забарвлених дитизоном, у цитоплазмі клітин виявлялась червона зернистість, яка при фарбуванні сульфарсазеном мала оранжевий колір. На препаратах, забарвлених МЗЕ, у цитоплазмі нейтрофілів виявлялись фіолетові, еозинофілів – червоні, базофілів – сині гранули. Інтенсивність цитохімічних реакцій оцінювали напівкількісним методом.

У здорових новонароджених дітей, які складали контрольну групу, загальна кількість еритроцитів дорівнювала 5,4±0,23·10¹² /л, рівень гемоглобіну – 209,1±7,37 г/л, концентрація білірубіну – 199,2±7,36 мкмоль /л, загальна кількість лейкоцитів - 12,7±0,93·10⁹/л, а тромбоцитів - 231,3±13,39·10⁹/л. Показники лейкоцитарної формули крові мали такий вигляд: еозинофіли - 2,5±0,19%, паличкоядерні нейтрофіли – 15,6±1,44%, сегментоядерні нейтрофіли - 48,8±0,32%, лімфоцити – 23,5±1,03%, моноцити – 9,5±0,29%.

У новонароджених з гемолітичною хворою встановлено зменшення загальної кількості еритроцитів на 26% (р<0,001) і рівня гемоглобіну на 21% (р<0,001).

Рівень білірубіну в крові зростав на 13% (р<0,001) при фізіологічній жовтяниці, на 19% (р<0,05) – жовтяниці недоношених, на 59% (р<0,001) – гемолітичній хворобі. Загальна кількість тромбоцитів у крові підвищувалась при пневмонії на 54% (р<0,001) і знижувалась при гемолітичній хворобі на 23% (р<0,001). При пневмонії спостерігалось збільшення загальної кількості лейкоцитів у крові на 15% (р<0,05) і зменшення величини цього показника при фізіологічній жовтяниці на 21% (р<0,02).

У лейкограмі відмічалось зростання відносної кількості лімфоцитів на 37% (р<0,001) при фізіологічній жовтяниці; зменшення відсотка паличкоядерних нейтрофілів на 28% (р<0,01) та підвищення відсотка лімфоцитів – на 49% (р<0,001) при жовтяниці недоношених; зменшення відносної кількості паличкоядерних нейтрофілів на 27% (р<0,01), а збільшення сегментоядерних нейтрофілів - на 6% (р<0,001), лімфоцитів – на 60% (р<0,001), при гемолітичній хворобі; зниження відсотка сегментоядерних нейтрофілів на 24% (р<0,001) і підвищення рівня еозинофілів на 32% (р<0,05), паличкоядерних нейтрофілів – на 52% (р<0,001), лімфоцитів – на 61% (р<0,001) – при пневмонії.

У гранулоцитах крові контрольних осіб інтенсивність цитохімічної реакції дитизону в середньому складала 1,1±0,08 ум.од., а сульфарсазену - 1,0±0,06 ум.од. Інтенсивність досліджених реакцій у клітинах збільшувалась відповідно на 36% (р<0,01) і 40% (р<0,01) при пневмонії, а зменшувалась на 18% (р<0,05) і 20% (р<0,02) при фізіологічній жовтяниці, на 36% (р<0,001) і 40% (р<0,001) – жовтяниці недоношених, 36% (р<0,01) і 30% (р<0,001) – гемолітичній хворобі.

Таким чином, у результаті постановки цитохімічних реакцій дитизону та сульфарсазену був встановлений дефіцит цинку в гранулоцитах крові новонароджених з фізіологічною жовтяницею, жовтяницею недоношених і гемолітичною хворобою, що свідчить про втрату клітинами цього металу та зниження захисних властивостей клітин. Накопичення цинку в зернистих лейкоцитах спостерігалось у випадку з новонародженими, хворими на пневмонію. Це вказує на активізацію захисних функцій організму у відповідь на дію хвороботворного агенту.

Інтенсивність реакції МЗЕ в гранулоцитах крові в контролі складала в середньому 1,2±0,06 ум.од. Величина цього показника зростала на 33% (р<0,001) у новонароджених з пневмонією, знижувалась на 22% (0,7±0,4 ум.од., р<0,001) при фізіологічній жовтяниці, 44% (р<0,001) – при жовтяниці недоношених, 33% (р<0,001) – при гемолітичній хворобі.

Отже характер змін вмісту секреторного матеріалу цілком відповідає змінам кількості цинку в зернистих лейкоцитах, що слугує на користь думки про роль цинку в депонуванні секрету.

1.  Неонатологія / Під ред. П.С. Мощич, О.Г. Суліма. – К.: Вища школа, 2004. – 407 с.

2.  Berger A. What does zinc do? // BMY. - 2002. – Vol.325, №7372.- P.1059.

3.  Prasad A.S. Neutrophill zinc: an indicator of zinc status in man // Trans. Assoc. Amer. Physicians. – 1982. – Vol. 95. – P. 165-176.