УДК: 612.014.48

Іванушко Я.Г.

ВПЛИВ РІЗНИХ ДОЗ РЕНТГЕНІВСЬКОГО ВИПРОМІНЕННЯ НА ФІБРИНОЛІТИЧНУ СИСТЕМУ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Анотація: Вивчалася комбінована дія фракціонованого рентгенівського випромінювання на стан фібринолітичної системи у печінці нелінійних щурів-самців.

Ключові слова: печінка, щури, фібринолітична система, рентгенівське випромінення.

Summary:It was studying influence combined action fractionated total X-rayed irradiation on status of the fibrinolytic system in nonline male rats liver.

Key words:liver, rat, fibrinolytic system, X-rayed irradiation.

Фібриноліз розглядають як процес, що відіграє важливу роль у фізіології й патології організму. Він є життєво необхідним механізмом, що перешкоджає патологічному відкладанню фібрину та підтримує кров у рідкому стані. Фібриноліз здійснюється багатокомпонентною ферментною системою, до складу якої входить чотири основних компоненти: профермент плазміноген, фермент плазмін, активатори і інгібітори [1]. В умовах норми активаторна й інгібуюча функції фібринолітичної системи знаходяться в динамічній рівновазі. В учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є ознаки функціональної дезорганізації у системі гомеостазу: активізація гемокоагуляції й агрегації тромбоцитів на тлі зменшення активності фібринолізу і антитромбогенних властивостей судинної стінки [2].

Метою роботи є з´ясування дії фракціонованого рентгенівського випромінювання в малих дозах на стан фібринолітичної системи в печінці щурів.

Дослідження проводили на 48 білих нелінійних щурах-самцях масою 120 - 150 г, яких утримували на звичайному харчовому раціоні віварію. Фракціоноване тотальне опромінення тварин R-променями в сумарних дозах 0,3; 0,6; 0,9 та 1,2 Гр (групи 1, 2, 3 і 4 відповідно) здійснювали впродовж 30 діб з інтервалом 24 год на рентгенівській діагностичній установці 12 П6: потужність експозиційної дози  0,258 мКл/с, напруга 90 кВ, сила струму 40 мА, алюмінієвий фільтр, шкірно-фокусна відстань 48 см.

Тканинну фібринолітичну активнсть  визначали у 10% гомогенаті печінки щурів, приготовленому на 0,9% NaCl за лізисом азофібрину (“Simko Ltd”, Львів), тобто фібрину, зв’язаного  забарвником оранжевого кольору, який дає в лужному середовищі яскраво-червоне забарвлення. 

Через добу по закінченні курсу рентгенівського опромінення впродовж
30-ти діб спостерігались зміни фібринолітичної активності печінки щурів. Виявлено незначне зменшення сумарної фібринолітичної активності (СФА) в усіх дослідних групах. Найнижчий рівень активності відмічався за дії рентгенівського випромінення в сумарній дозі 0,3 Гр, за рахунок  зниження неферментативної фібринолітичної активності (НФА) на 22 %. В 3-й і 4-й дослідних групах сумарна фібринолітична активність знижувалась в більшому ступені за рахунок ферментативного фібринолізу На 30-ту добу фібринолітична активність нормалізувалась тільки в 1-й і 2-й групах. В 3-й і 4-й групах зниженою залишалась сумарна, неферментативна і ферментативна фібринолітичні активності.

Таким чином, показаний вплив фракціонованого рентгенівського випромінення у застосованих дозах на фібринолітичну систему печінки щурів, більш виражені за сумарних доз опромінення 0,9 та 1,2 Гр.

Література.

1. Андреенко Г.В. Фибринолиз. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1979. - 352 с.
2. 2.       Чекалина С.И., Леско Л.И., Сушкевич Г.Н. и др. Гемостатический гомеостаз у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Мед. радиология и радиационная безопасность – 1995. Т. 40,  № 1- С. 4 - 6.