УДК 632.7:633.11

Бондарева Л.М

Дія бакових сумішей агрохімікатів в посівах зернових колосових культур на клопа шкідливу черепашку

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Considered harmfulness of Eurygaster integriceps Put. on cereal crops and efficacy of agrochemicals tank mixes on it.

Keywords: cereal crops, harmfulness, Eurygaster integriceps Put.,  pesticides, tank mixes, effectiveness of activity.

Розглядається шкідливість клопа шкідливої черепашки на зернових культурах та ефективність дії бакових сумішей агрохімікатів на нього.

Ключові слова: зернові культури, шкідливість ,клоп шкідлива черепашка, пестициди, бакові суміші, ефективність дії.

Останніми роками фітосанітарна обстановка на посівах зернових колосових культур значно погіршилася, що проявляється у виникненні епіфітотій хвороб та спалаху розмноження ряду шкідників, особливо хлібних клопів. Це зумовлено кризовими явищами в економіці, загальним рівнем зниження агротехніки, порушенням технології застосування пестицидів, тощо. Відповідно до агрокліматичних умов України в ареалі шкідливої черепашки, яка є найпоширенішою і найшкідливішою серед хлібних клопів, виділяються дві зони шкідливості: зона масового розмноження і постійної шкоди – райони південного і центрального Степу: АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області; зона періодичного масового розмноження – райони центрального та південно-східного Лісостепу – Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська області. У нинішньому столітті спостерігається розширення ареалу шкідливої черепашки, в напрямку північного та західного Лісостепу, де донедавна цей клоп зустрічався, як вид, і не завдавав істотної шкоди зерновим колосовим культурам.

Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) відноситься до родини щитників - черепашок (Scutelleridae), які пошкоджують зернові культури. Шкідлива-черепашка – комаха з неповним перетворенням. Протягом року вона розвивається в одному поколінні. Активний період життя шкідника в хлібному полі нетривалий – близько трьох місяців за рік, решту часу вона перебуває в місцях зимівлі – лісах, лісосмугах та садах під опалим листям.          Але за цей короткий проміжок часу вона може знищити значну частку врожаю зерна та істотно погіршити його якість. В умовах України вирізняється три різноякісні періоди шкідливості черепашки. Перший приходиться на фазу відростання, трубкування і колосіння озимої пшениці. Найуразливіші до пошкоджень рослини озимих у фазі відростання й трубкування, а ярих колосових за сходів - кущіння. В цих фазах рослини досить чутливі до пошкоджень перезимувалими клопами, які призводять до відчутних кількісних втрат урожаю. Внаслідок харчування клопів на рослинах центральний, подекуди бокові стебла відмирають або деформуються. Під час колосіння пошкодження призводить до білоколосиці.      Шкідливість клопів посилюється за відсутності дощів у ранньовесняний період. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.

Другий період – фази цвітіння й початку формування зерна. Пошкоджують здебільшого личинки молодших віків, що спричиняє щуплість зерна, маса 1000 зерен знижується до 76%. Таке зерно під час очищення попадає у відхід, що також знижує кількісний показник урожаю.

  Третій період пошкоджень починається з фази молочного стану зерна і завершується збором урожаю. Шкодять личинки різних віків і дорослі клопи нового покоління. На масу зерна пошкодження в цей період не впливають, але навіть незначна домішка зерен, пошкоджених черепашкою (2-4%) викликає істотне зниження технологічних і хлібопекарських якостей врожаю зерна пшениці, що відбувається за чисельності личинок в межах 2-4 екз./м². За вищих рівнів пошкоджень (10-20%) домішки пошкоджених клопами зерен продовольчі і навіть фуражні, а також насіннєві якості зерна майже повністю втрачаються. Пошкодження зерна черепашкою не викликає зниження вмісту клейковини, а лише погіршує її якість.

Останнім часом в практиці хімічного захисту рослин широко застосовуються бакові суміші проти шкідливих організмів. Цей прийом дає змогу економити кошти на час, скорочувати кількість обробок, зменшувати фітотоксичний вплив хімічних речовин на культуру.  Згідно з нашими даними в 2007-2010 рр. застосування бакових сумішей засобів захисту рослин із карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) сприяло підвищенню ефективності дії інсектициду Хлорпірівіт-Агро (1,2 л/га) (д.р. хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л), як проти личинок, так і дорослої стадії клопа шкідливої черепашки. Однак це встановлено на фоні комплексного внесення препаратів проти хвороб і бур’янів, зокрема, сумішей гербіцидів Голд Стар (д.р. трибенурон-метил, 750 г/кг) + Формула (д.р. тифенсульфурон-метил, 750 г/кг) і використання двохкомпонентного фунгіциду Ті Рекс (д.р. пропіконазол, 150 г/л + тріадимефон, 150 г/л) (таблиця 1.).

Таблиця 1.

Ефективність дії бакових сумішей агрохімікатів проти

клопа шкідливої черепашки

(Одеська обл., Саратський р-н, с. Ярославка, 2007-2010 рр.)

Література:

1.Довідник із захисту рослин / [Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.]; за ред. М.П. Лісового. – К.: Урожай, 1999. -744 с.

2.Методики випробування і застосування пестицидів / [Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П. та ін. ] за ред. проф. С.О. Трибеля. – Київ : Світ, 2001. – 448 с.