УДК 631.56/582:633.11 

Завгородній В.М.

Якість зерна пшениці озимої, вирощеної за різних систем землеробства та обробітків ґрунту в процесі зберігання

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Reception of winter wheat with high sowing and technological indicators of grain at long storage needs to be grown up it  for intensive or ecological agriculture systems at differentiated  or mouldboard–withoutmouldboard treatment of soil are established. 

Исследованиями доказано, что для получения высоких посевных и технологических показателей зерна при длительном хранении, пшеницу озимую нужно выращивать за интенсивной или екологической системах земледелия при дифференцированой  или отвально-безотвальной  оброботки почвы.

Ключові слова: зерно пшениці, системи землеробства, спосіб обробітку грунту, якість клейковини, показники якості, хлібопекарська оцінка, технологічні показники.

Озима пшениця – культура, з якої отримують основний продукт харчування – хліб. Збільшення виробництва і заготівлі зерна – необхідна умова для забезпечення нормального споживання населення продуктами харчування, запасами насiння на посiвнi цiлi, промисловостi сировиною, тваринництва кормами та створення державних резервів зерна.

Вирішення цих проблем досягається постiйним удосконаленням технологiчних процесiв і прийомiв пicлязбиральної обробки зерна,  зберiгання, пeрeробки на підприємстваx елeвaторної промиcлoвoстi, використaння бiльш eфeктивнoгo i прoдуктивнoгo oблaднaння, дoтримaння oптимaльниx рeжимiв рoбoти.

Oстаннiм чaсoм пoчaлa iнтeнсивнiшe рoзвивaтися сeлeкцiя пшeницi oзимoї. Ствoренo дoстaтню кiлькiсть нoвих сoртiв даної культури, з яких мaють oтримувaти пoкрaщенi пoкaзники якoстi: бiльший вмiст бiлкa, вихiд сирoї клeйкoвини i iншi. Вoлoдiння знaннями щoдo змiни тeхнoлoгiчних влaстивoстeй в прoцeсi збeрiгaння зeрнa пшeницi oзимoї є aктуaльним для з’ясувaння дoцiльнoстi його збeрiгaння. А тому, щoб нe втрaчaти якiсть зeрнa, неoбхiднo знaти, якi сoрти мoжнa збeрiгaти прoтягoм дoвгoтривaлoгo тeрмiну з наймeншими втрaтaми якoстi, а якi неoбхiднo пeрeрoбити одрaзу пiсля прoхoджeння тeрмiну пicлязбирaльнoгo дoзрiвaння.

Мета досліджень пoлягала у вивчeннi змiни технoлoгiчних влacтивoстeй зeрна в прoцeсi його збeрiгaння, якi бaзуютьcя нa сoртoвих oсoбливостях та елементах технології вирощування і зберігання зерна даної культури.

Для вивчення зміни технологічних властивостей зерна в процесі зберігання використовувався сорт пшениці озимої Національна. Вивчення зміни показників якості пшениці у процесі зберігання здійснювався на зразках зерна, вирощеного за різних систем землеробства та способів обробітку грунту. У дослідній роботі поєднано двохфакторний польовий дослід з вивчення трьох систем землеробства (промислова, екологічна, біологічна) та чотирьох систем основного обробітку ґрунту з лабораторним дослідом з вивчення динаміки якості зерна в процесі зберігання.

Пшениця озима вирощувалася після багаторічних трав (конюшини).

При проведенні цього досліду як контроль використали інтенсивну систему землеробства як найпоширенішу в господарствах.

На трьох системах землеробства застосовувалися чотири градації системи основного обробітку грунту: диференційований, плоскорізний, полицево-безполицевий і поверхневий.

Перед закладанням на зберігання від партії зерна пшениці відбирали вихідний середній зразок масою (2 кг зерна) і закладали на зберігання у лляних мішках. Зерно пшениці озимої зберігали в нерегульованому температурному режимі.

Тривалість зберігання пшениці озимої становила 12 місяців. Показники якості у зерні визначали перед закладанням на зберігання та після 1, 3, 6, 9, 12 місяців зберігання.

У зерні пшениці озимої впродовж трьох місяців зберігання відбувається післязбиральне дозрівання, яке характеризується зростанням енергії проростання та схожості. Після трьох місяців зберігання зерно пшениці, вирощене за різних систем землеробства та обробітків грунту за посівними якостями було кондиційним. Зерно, отримане за диференційованого і полицево-безполицевого обробітку грунту мало на 3-5% вищі посівні якості порівняно із зерном, вирощеному за плоскорізного та поверхневого обробітків при всіх системах землеробства.

До закладання на зберігання і в процесі зберігання зерно пшениці, отримане за всіх систем землеробства і обробітків грунту за натурою задовольняло вимоги першого класу якості. У процесі зберігання найнижчою натурою (765-800 г/л) характеризувалося зерно, одержане за біологічної системи землеробства. Після року зберігання натура зерна, вирощеного тільки за екологічної системи землеробства при плоскорізному обробітку грунту на 20 г/л за даним показником перевищувала інтенсивну систему.

У зерні, отриманого за інтенсивної системи землеробства при зберіганні до 9 місяців відбувалось підвищення на 6-12% склоподібності, тоді як за інших систем консистенція зерна поліпшувалася  на 5-10% лише до 6 місяців зберігання. Зерно пшениці, вирощене за диференційованого та полицево-безполицевого обробітків ґрунту при різних системах землеробства за склоподібністю як до закладання на зберігання так і в процесі зберігання відповідало вимогам 1-го класу якості. Тоді як після року зберігання склоподібність зерна, вирощеного за біологічної системи землеробства при плоскорізному та поверхневому обробітках грунту  знаходилася в межах 2-го класу якості.

Вміст клейковини в зерні пшениці озимої, отриманого за інтенсивної системи землеробства при всіх способах обробітку ґрунту та  за екологічної системи при диференційованому та полицево-безполицевому обробітках відповідав вимогам 1-го класу якості. При зберіганні зерно, вирощене за диференційованого та полицево-безполицевого обробітків грунту при всіх системах землеробства показує тенденцію до зміцнення клейковини. Стабільна якість клейковини в процесі зберігання характерна для зерна, отриманого за диференційованого і полицево-безполицевого способів обробітку грунту екологічної і біологічної систем землеробства. Тоді як зерно з інтенсивної системи землеробства диференційного способу обробітку грунту мало пружність клейковини до 100 од. пр. ВДК лише до 9 місяців його зберігання.

В зерні, вирощеному за всіх систем землеробства і способів обробітку грунту вміст білка перевищував 13 % при біологічній системі та був більше 15% за інтенсивної та екологічної систем. Впродовж всього зберігання зерно, отримане за інтенсивної та екологічної систем землеробства залишалося в групі «сильного», оскільки вміст білка перевищував 14%. Зерно, вирощене за біологічної системи землеробства в процесі зберігання втрачало 0,3-0,4 % і після року зберігання залежно від способу обробітку грунту мало більше 13% білка за диференційованого та полицево-безполицевого обробітку та менше 13% білка (12,8 %) – за плоскорізного та поверхневого способу обробітку.

Число падання зерна пшениці як до закладання на зберігання так і в процесі зберігання було досить високим – 225-289с, що дозволило за даним показником віднести зерно до 1-го класу якості. У процесі тривалого зберігання число падання повільно зростає і  після 12 місяців зберігання воно збільшилося залежно від системи землеробства та способу обробітку на 30-40с. Найвищим числом падання характеризувалося зерно, вирощене при інтенсивній системі землеробства і найнижчим - при біологічній системі.

Зерно пшениці озимої, отриманого за різних систем землеробства та способів обробітку грунту характеризується добрими хлібопекарськими показниками, які до трьох місяців покращуються на 0,2-0,4 бала, а після дванадцяти місяців зберігання знижуються 0,1-0,3 бала. Найвищу хлібопекарську оцінку мав хліб із зерна, вирощеного за інтенсивної системи землеробства при диференційованому та полицево-безполицевому обробітку грунту, де якість хліба була оцінена відповідно 6,4 та 6,2 балами. Найнижча якість хліба була отримана із зерна, одержаного за біологічної системи землеробства - 5,7-5,9 бали. Загальна хлібопекарська оцінка хліба, випеченого із зерна вирощеного за інтенсивної і екологічної систем землеробства при різних способах обробітку грунту між собою істотно не різнилася.

Найвищі прибутки можливо отримати при зберіганні зерна, вирощеного за інтенсивної та екологічної систем землеробства після дев’яти місяців  зберігання. Найвищий рівень рентабельності при реалізації зерна, вирощеного при інтенсивній та екологічній системах землеробства при всіх способах обробітку ґрунту, отримують після його трьохмісячного зберігання. Найнижчий умовний чистий дохід отримано із зерна, одержаного за біологічної системи при плоскорізному та поверхневому обробітках ґрунту після трьох та  дев’яти  місяців зберігання.